Єпископи Львівської митрополії латинського обряду у військових конфліктах напередодні Флорентійської унії

Роман Івашко
аспірант, Львівський національний університет імені Івана Франка (Україна, Львів),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 
orcid.org/0000-0002-7265-464X

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2019.05.015

Завантажити PDF

 

Aнотація

Стаття присвячена одному з аспектів історії середніх віків Центрально-Східної Європи та історії руських земель зокрема. В останні роки окрему увагу на участь латинського єпископату у політичному житті Корони Польської та Великого князівства Литовського звернули польські дослідники Кшиштоф Прокоп та Томаш Ґрафф.

Населення відповідної території, де знаходилась Львівська митрополія, було змушене протистояти татарським набігам, брати участь у війнах з Тевтонським орденом, гуситських, Свидриґайлових війнах та прийняти виклик загрози Османського завоювання. Латинський єпископат руських земель у цих конфліктах загалом був на стороні польського короля Владислава ІІ Яґайла.

В даному дослідженні вдалося з’ясувати які саме прелати брали участь у військових конфліктах та форми участі у них. Перш за все, це був львівський митрополит Ян Жешовський. Його євангелізаторська, інквізиційна, фіскальна та дипломатична служби були спрямовані проти Тевтонського ордену, гуситів та "схизматиків". Митрополит Ян Жешовський офіційно проголосив перенесення митрополичої катедри з Галича до Львова, мури якого мали захищати від татарських набігів.

Дипломатичну службу здійснювали також єпископи Холма – Ян Біскупєц, Кам’янця – Збіґнєв за Лапанова, Києва – Міхал Трестка, Луцька – Анджей з Плонська, Баї – Ян Риза. Проти гуситів діяли єпископ Перемишля Мацєй Яніна та загадковий єпископ Холма Анджей de Laschis. Епізодично у центрі військово-політичних перипетій опинився єпископ Луцька –Анджей з Плонська. Вочевидь, найрадикальніше діяв єпископ Кам’янця – Павел з Боянчиц, який взяв безпосередню участь в організації арешту литовського намісника на Поділлі.

Військові протистояння свідчили про те, що церковна юрисдикція Львівського латинського митрополита та підлеглих йому єпископів-суфраганів на території Великого князівства Литовського була радше формальною. Реально їх юрисдикція сягала умовно Кам’янця та Луцька. В багатьох випадках на відповідній території була конфронтація при якій був витриманий також поділ і за релігійною ознакою на католиків з однієї сторони та "схизматиків", язичників чи єретиків з іншої.

 

Kлючові слова

Львівська митрополія латинського обряду, Тевтонський орден, Гуситські війни, Громадянська війна у Великому князівстві Литовському (Свидриґайлові війни), татарські набіги, Османська загроза.

 

Aрхіви

Центральний державний історичний архів України, м. Львів.
Archiwum Główny Akt Dawnych w Warszawie.
Biblioteka Jagiellońska.
Biblioteka Książąt Czartoryskich.
Institut für Stadtgeschichte, Frankfurt am Main.
Muzeum Narodowe w Krakowie.

​

Бібліографія

  1. Барбашев А. Витовт. Последние двадцать лет княжения. 1410–1430 гг. Біла Церква: видавець Олександр Пшонківський, 2012, 256.
  2. Войтович Л. Формування кримськотатарського народу. Вступ до етногенезу. Біла Церква: видавець Олександр Пшонківський, 2009, 214.
  3. Збірник козацьких літописів. Густинський. Самійла Величка. Граб’янки. Упор. В. Крекотень, В. Шевчук, Р. Іванченко. Київ: Дніпро, 2006, 977.
  4. Зема В. Конциліаризм і витоки унійних процесів у Київській митрополії. Україна в Центрально-Східній Європі. Київ: Інститут історії України, Національна академія наук України, 2018, Вип. 18, 61–113.
  5. Зіморович Б. Потрійний Львів. Leopolis Triplex. 2-ге вид. ред. Наталія Царьова. Львів: «Центр Європи», 2002, 248.
  6. Івашко Р. Єпископат Львівської митрополії і військові конфлікти першої третини XV ст. VI Міжнародна наукова конференція «Україна і Велике князівство Литовське в XIV–XVIII ст.: політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносини загальноєвропейському вимірі». Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 18–21 вересня 2019 р. Програма та тези доповідей. Київ: Інститут історії України НАН України, 2019, 46–48.
  7. Каталог пергаментних документів Центрального Державного історичного архіву УРСР у Львові. 1233–1799. Ред. Олег Купчинський, Едвард Ружицький. Київ: Наукова думка, 1972, 676.
  8. Козицький А. Нариси військової історії Львова ХІІІ–XVIII ст. Leopolis Militans. Львів: Апріорі, 2014, 368.
  9. Полехов С. Наследники Витовта. Династическая война в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века. Ред. Б. Флоря. Москва: "Индрик", 2015, 712.
  10. Русина О. Проблеми політичної лояльності населення Великого князівства Литовського у XIV–XVI ст. Український історичний журнал. Київ: Інститут історії України, Національна Академія Наук України, 2003, № 6, 3–16.
  11. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. 2-ге вид. Київ: Критика, 2005, 584.
  12. Abraham W. Najdawniejsze statuty synodalne Archidiecezji Gnieźnieńskiej oraz statuty z rękopisu Oss. Nr. 1627. z uwzględnieniem materiałów zebranych przez ś. p. B. Ulanowskiego. Kraków: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1920, 56. (Studja i materjały do historji Ustawodawstwa Synodalnego w Polsce Nr. 6).
  13. Allmand E. The New Cambridge Medieval History. Cambridge: Cambridge University Press, 1995, vol. 7, 1072.
  14. Codex diplomaticus Regni Poloniae et Magni Ducatus Lituaniae. Coll. Maciej Dogiel. Vilnae: Ex Typograhia Regia & Reipubl. CC. RR. Scholarum Piarum, 1764, vol. 4, 548.
  15. Codex epistolaris saeculi decimi quinti. Ed. Anatol Lewicki. Kraków: Akademia umiejętności, 1891. T. 2, 531. (Editionum Collegii Historici Academiae Literarum Cracoviensis. Nr. 46).
  16. Documents of the Christian Church. Ed. by Henry Bettenson. London–New-York–Toronto: Oxford University Press, 1967, 456.
  17. Dokumenty soborów powszechnych. Tekst łaciński, grecki, arabski, ormiański, polski. Ukł. ks. Ardakiusz Baron, ks. Henryk Pietras SJ. Kraków: Wydawnictwo WAM, 2003, T. III, 680.
  18. Frost R. The Oxford history of Poland-Lithuania. Volume 1: The making of the Polish-Lithuanian Union, 1385–1569. Oxford: Oxford University Press, 2018, 591.
  19. Graff T. Działalność polityczna Zbigniewa Oleśnickiego i polskiej hierarchii kościejnej w dobie tzw. burzy koronacyjnej. Folia Historica Cracoviensia. Kraków: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Papieskiego Jana Pawła II w Krakowie, 2008, 14, 75–85.
  20. Graff T. Kościół w Polsce wobec konfliktu z zakonem Krzyżackim w XV wieku. Studium z dziejów kultury politycznej polskiego episkopatu. Kraków: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Papieskiego Jana Pawła II w Krakowie, 2010, 124.
  21. Jefferson J. The Holy Wars of King Wladislas and Sultan Murad: The Ottoman-Christian Conflict from 1438–1444. Leiden: Brill, 2012, 514.
  22. Medium Aevum: Середні віки. Підручник з історії Середніх віків для історичних факультетів університетів. Ред. Леонтій Войтович. Львів: Тріада Плюс, 2010, 511.
  23. Mončak I. Flontine Ecumenism in the Kyivan Church. Romae: Editiones Universitatis Catholicae Ucrainorum S. Clementis Papae, 1987, 376.
  24. Nicholson H. The Crusades. Westport: Greenwood Publishing Group, 2004, 196.
  25. Prokop K. Arcybiskupi haliccy i lwowscy obrządku łacińskiego. Szkice biograficzne. Biały Dunajec–Ostróg: Wołanie z Wołynia, 2010, 451. (Biblioteka «Wołania z Wołynia», T. 72).
  26. Prokop K. Biskupi kamienieccy od średniowiecza do współczesności: szkice biograficzne. Biały Dunajec–Ostróg: Wołanie z Wołynia, 2007, 401. (Biblioteka «Wołania z Wołynia», T. 55).
  27. Prokop K. Sylwetki biskupów łuckich. Biały Dunajec–Ostróg: Wołanie z Wołynia, 2001, 258. (Biblioteka «Wołania z Wołynia», T. 20).
  28. Rosseti R. Despre unguri şi episcopiile Catolice din Moldova. Analele Academiei Române. 1905, 2/27, 247–322.
  29. Skarbiec diplomatów papieskich, cesarskich, królewskich, książęcych, uchwał narodowych, postanowień różnych władz i urzędów posługujących do krytycznego wyjaśnienia dziejów Litwy, Rusi Litewskiej i ościennych im krajów. Ukł. Ignacy Daniłowicz. Wilno: W drukarni A. H. Kirkora, 1862, T. 2, 370.
  30. Studium z dziejów kultury politycznej polskiego episkopatu. Kraków: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Papieskiego Jana Pawła II w Krakowie, 2010, 124.
  31. Vetera Monumenta Poloniae et Lithuaniae gentiumque finitimarum historiam illustrantia. Ed. Augustino Theiner. Romae: Typis Vaticanis, 1860, t. 1, 788. (Monumenta Historica Poloniae).
  32. Vetera Monumenta Poloniae et Lithuaniae gentiumque finitimarum historiam illustrantia. Ed. Augustino Theiner. Romae: Typis Vaticanis, 1861, t. 2, 782. (Monumenta Historica Poloniae).
  33. Whelan M. Sigismund of Luxemburg and the Imperial Response to the Ottoman Turkish Threat, c. 1410–1437. Thesis submitted for the Degree of Doctor of Philosophy. London: University of London, 2014, 218.