Редакційні вимоги до публікацій

Проблематика збірника наукових праць: історія Великого князівства Литовського (XIII–XVIII ст.)

До друку приймаються наукові статті, публікації документів, бібліографічні та джерелознавчі огляди, рецензії на нові видання, повідомлення про наукові події й заходи, які раніше не публікувалися.

Приймаються до друку статті українською, англійською, російською, польською, білоруською мовами.

Обсяг статті – 20 000–40 000 друкованих знаків із пробілами (шрифт – Times New Roman, кегель – 14). Матеріали подаються в електронному вигляді.

Подані на розгляд редакційної колегії статті (повідомлення) мають відповідати встановленим вимогам і містити такі необхідні елементи:

1. Індекс УДК (універсальний десятинний класифікатор) розташовують перед заголовком статті, окремим рядком, у лівому верхньому куті. Індекс УДК визначає автор.
2. Цифровий ідентифікатор об’єкта DOI (The Digital Object Identifier). На сьогодні наявність ідентифікаторів стає необхідною умовою для включення видання у міжнародні наукометричні бази, такі як Scopus та Web of Science. А також, однією з нових вимог до наукових фахових видань України, які затверджені наказом МОН України від 15.02.2018 № 32. (http://dx.doi.org/). DOI присвоюється статтям та матеріалам, які пройшли подвійне незалежне рецензування та отримали схвальну оцінку рецензентів. Присвоєння DOI забезпечує редакційна колеґія видання (видавець).
3. Відомості про автора (авторів). Ім’я та прізвище, науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи (повна назва), країна, номер ORCID (ResearcherID, Scopus-Author ID (зазначається при наявності індексованих публікацій у Scopus)), e-mail. Усі відомості подаються у називному відмінку (українською та англійською мовами). Номер ORCID (ResearcherID, Scopus-Author ID) визначає автор (http://orcid.org/; http://www.researcherid.com/).
4. Заголовок статті. Подається українською та англійською мовами.
5. Анотація подається українською та англійською мовами. Побудова: характеристика основної проблеми, мета дослідження, наукова новизна та узагальнення результатів. Середній обсяг анотації – не менше 1800 знаків. Анотації англійською мовою – 2500 друкованих знаків. Якщо стаття написана англійською мовою, то обсяг україномовної анотації – не менше 2500 друкованих знаків.
6. Ключові слова – слова та словосполучення з тексту, які з точки зору інформаційного пошуку несуть змістовне навантаження. Ключові слова подаються у називному відмінку, загальна кількість ключових слів – не менше трьох і не більше семи, подаються українською та англійською мовами.
7. Основна частина статті повинна містити такі структурні елементи: постановка проблеми; аналіз досліджень; мета статті; виклад основного матеріалу; висновки. Усі частини статті повинні бути виділені.

Постановка проблеми.
Аналіз джерел і історіографія.
Мета статті. (Якщо мета статті зазначена в підрозділі «Постановка проблеми», то як окремий структурний елемент публікації можна не виділяти)
Виклад основного матеріалу.
Висновки.

The statement of the problem.
The analysis of sources and recent researches.
The publication’s purpose.
The statement of the basic material.
Conclusions.

Обов’язкова вимога до статей – належний рівень викладу тексту (чіткий, без повторів) та перекладу іноземною мовою. Автори несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат і посилань.

Ілюстрації подаються окремими файлами у форматах JPG, TIF, PSD (роздільна здатність файлів має бути 300 dpi в реальному розмірі; колірна модель зображень: CMYK, Grayscale, або Bitmap).

8. Посилання на літературу слід подавати виключно за допомогою дужкових посилань – прізвище автора та рік видання подаються у дужках, номер сторінки відділяється двокрапкою (Ващук, 2009: 56).

• В разі посилання на матеріал, автор/укладач якого не відомий (газетна замітка й т.п.) вказується одне чи два слова з початку заголовка матеріалу.
• У посиланні на збірник документів, замість прізвища автора можна вказувати прізвище відповідального редактора/укладача, або одне – два слова з назви збірника (Акти Волинського, 2014: 34).
• Назви з усталеними скороченнями та зручні для скорочення, можуть скорочуватися: «Полное собрание русских летописей» – ПСРЛ (ПСРЛ, 1846: 55–56).
• При посиланні на публікації від авторських колективів в разі наявності двох авторів, вказуються обидва (Смолій, Степанков, 2009: 6), трьох або більше – вказується прізвище першого автора з додаванням «та ін.» (Черкас та ін., 2018); на зарубіжні видання – «et al.» (Smith et al., 2001).
• При посиланнях на роботи одного й того ж автора, опубліковані в одному й тому самому році, слід розрізняти роботи, додаючи до року латинські літери a, b, c до року видання (Смолій, 2006a), (Смолій, 2006b).
• Архівні джерела у тексті подаються повністю: (ЦДІАК України, ф. 10, оп. 1. спр. 2, арк. 5).

9. Список використаних джерел і літератури – оформляти СУВОРО відповідно до вказаних вимог. На всі джерела в статті мають бути посилання.

Зразки оформлення

Для монографій: Ващук, 2009 – Ващук Д. “АБЫХМО ДЕРЖАЛИ ИХЪ ПОДЛЕ ПРАВА ИХ ЗЕМЛИ” (Населення Київщини та Волині і великокнязівська влада в XV–XVI ст.). Київ: Інститут історії України НАН України, 2009, 320.

Для статей: Ващук, Черкас, 2013 – Ващук Д., Черкас Б. Битва на Синіх водах 1362 р. Історія України. 2013, № 3 (787), 8–10.

Для збірників документів: Акти Волинського, 2014 – Акти Волинського воєводства кінця XV–XVI cт. (із зібрання Пергаментних документів Архіву головного актів давніх у Варшаві) / Підготовка до друку й авторський текст Андрія Блануци, Дмитра Ващука, Дмитра Вирського (латиномовні документи). Київ: Інститут історії України НАН України, 2014, 154.

Для архівних джерел: ЦДІАК України – Центральний державний історичний архів України, м. Київ.

Для інтернет-ресурсів: Білокінь – Білокінь С. І. Із практики поекземплярного дослідження українських совєцьких видань. URL: http://lostart.org.ua/ua/research/358.html

При наявності в публікацій або видань, які процитовано та зроблено відповідне посилання у тексті, цифрового ідентифікатора DOI – обов’язково вказувати.

Зразок: Ясь О. В. Народження Академії. Коротка хроніка 1918 року, або як це було… Вісник Національної академії наук України, 2018, № 11, 5–11. doi: https://doi.org/10.15407/visn2018.11.005.

10. REFERENCES

Після списку використаних джерел і літератури подається розділ «References».

Список літератури та джерел у блоці References має бути оформлений відповідно до міжнародного стандарту з переліку міжнародних стилів оформлення публікацій APA (American Psychological Association (APA) Style). Оформити цитування відповідно до стилю APA можна на сайті онлайнового автоматичного формування посилань: http://www.bibme.org/apa/book-citation/manual (Generate APA citations for Books). У списку References не дозволяється використання кириличних символів, тому посилання у другому списку обов'язково мають бути оформлені латиницею. Для перевірки наявності кириличних літер у латинському тексті (і навпаки – латинських у кириличному) можна скористатися будь-якою відповідною програмою. Для кириличних цитувань необхідно транслітерувати: а) імена авторів; б) назви видань; в) назви статей; варіант: у квадратних дужках наводиться авторський англійський варіант назви статі, якщо він наявний у цитованій публікації. Рекомендовані онлайнові транслітератори можна знайти за адресами: http://litopys.org.ua/links/intrans.htm (Транслітератор з української на порталі «Ізборник»); http://translit.net/ru/gost-7-79-2000/ (Транслітератор з російської за ГОСТ 7.79-2000). Назви періодичних видань (журналів) потрібно наводити відповідно до офіційного написання за номером реєстрації ISSN, які легко знайти на сайті журналу або в будь-якій науковій онлайн-базі.

При транслітеруванні необхідно звернути увагу на написання прізвищ авторів латиницею! У більшості сучасних видань наявні назви та прізвища авторів англійською мовою. Транслітерацію прізвищ здійснюють відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 55 від 27 січня 2010 р. «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею».

В елементах опису не можна використовувати фігурні лапки, лише звичайні прямі (" "), не можна заміняти латинські літери на кириличні. У списку References необхідно обов'язково вказувати DOI, якщо він присвоєний цитованому джерелу. Перевірити наявність DOI можна через будь-яку пошукову систему.

У блоці References наприкінці кожного бібліографічного запису в квадратних дужках необхідно вказувати англійською мовою мову оригіналу видання [in Ukrainian] [in English] [in Russian].

Краще уникати онлайн-перекладачів, оскільки найгіршим варіантом є некоректний переклад назви видання.

У випадку написання статті англійською мовою посилання здійснюється на транслітерований варіант літератури та джерел.

Увага!

Приклади оформлення посилань за стилем APA можна знайти тут:

http://history.org.ua/News/20161253060300/20161253060300_2.doc

http://www-library.univer.kharkov.ua/pages/bibliography/apa_style.pdf

Загальні вимоги до оформлення тексту

При набиранні тексту слід дотримуватись таких загальних норм:

• Між словами ставити тільки один пробіл.
• Розрізняти тире (–) та дефіс (-).
• Відділяти нерозривним пробілом (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Пробіл) знаки і літери на означення томів, частин, параграфів, пунктів, номерів сторінок тощо від наступної цифри (Т.7; ч. 23; § 5; № 34; С. 28–30); загальноприйняті позначення одиниць виміру від попередньої цифри (45 пуд.; 150 грн; 32 км; 6 млн; 45 тис.).
• Відділяти нерозривним пробілом ініціали та прізвище (Д. Ващук); скорочення після переліків (типу іт. п., і т. д.), перед іменами та прізвищами (п. Наталка, ім. В. Винниченка), перед географічними назвами (м. Київ, с. Моринці, р. Дніпро).
• Скорочення типу 80-ті, 2-го друкувати через нерозривний дефіс (одночасне натискання клавіш Сtrl+Shift+Дефіс).
• Лапки використовувати у варіанті " ".
• Апостроф має виглядати так – ’.
• Дати подавати через тире без пробілів. Перед скороченнями р., рр., ст. ставити нерозривний пробіл. Якщо дати наводити в дужках, то «рр.» не писати (1861 р., 1945–1947 рр., (1945–1947), ХV–XVIII ст.). У сполученнях на означення десятиліть між датами ставити тире з пробілами: 40-х – 50-х рр., 1940-х – 60-х рр.
• Часові та числові інтервали оформляти через тире без пробілів (липень–серпень; 36–44).
• У цифрових даних, що включають більше п’яти цифр, після кожних трьох цифр ставити нерозривний пробіл (13 255; 457 357; 46 532,5 кг.)
• Будь-які зроблені автором уточнення, коментарі, виділення тощо, які вставляють у цитату, слід оформляти за таким шаблоном: [текст. – Авт.].

Редакційна колеґія не розглядатиме статті, які не відповідають вказаним вище вимогам.

Редакційна колеґія має право редагувати й скорочувати подані матеріали. Неопубліковані статті, а також електронні носії й ілюстрації авторові не повертаються.

За зміст статті, достовірність фактів, цитат, дат тощо відповідає автор.

Написання обов'язкових елементів оформлення списку літератури англійською мовою 

Якщо є вказівка на видання, том, номер видання, укладача, редактора, коректора, перекладача, ілюстратора тощо – ці дані подаються в перекладі англійською мовою скорочено:

видання – ed. (від edition);

перероблене видання – rev. ed. (від revised edition);

друге видання – 2nd ed. (від second edition);

том – vol. (від volume);

томи – vols. (від volumes);

номер – no. (від number);

номери – nos. (від numbers);

частина – pt. (від part);

параграф – para. (від paragraph);

додаток – suppl. (від supplement);

переклад – trans. (від translation);

ілюстрація – ill. (від illustration);

креслення – des. (від design);

мапа – map;

коректор – Rev. (від Reviser);

коректори – Revs. (від Revisers);

перекладач(і) – Trans. (від Translator(s);

ілюстратор(и) – Illus. (від Illustrator(s).