«Аповесць пра Падолле»: суадносіны спісаў першай рэдакцыі і верагоднасць паведамлення пра князя Канстанціна Карыятавіча

Олег Ліцкевич
незалежний дослідник (Білорусь, Мінск),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2015.03.290 

Завантажити PDF

 

Анотація

Устатті аналізуються взаємозв’язки між списками першої редакції «Повісти про Поділля» і розглядається достовірність повідомлення про переговори відносно шлюбно­го союзу між князем Костянтином Коріатовичем і дочкою польського короля Казимира.

 

Ключові слова

«Повість про Поділля», «Літописець великих князів литовських», Велике князівство Литовське, Костянтин Коріатович.

 

Архіви

Archiwum Główny Akt Dawnych w Warszawie.

 

Бібліографія

  1. Василенко В. Політична історія Великого князівства Литовського (до 1569 р.) в східнослов'янських історіографіях XIX – першої третини XX ст. Дніпропетровськ, 2006.
  2. Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. Біла Церква, 2006.
  3. Гістарычны слоўнік беларускай мовы. Мінск, 1982. Вып. А – биенье.
  4. Громыко А. О подольских денариях Константина Кориатовича. Банкаўскі веснік. 2010. № 7 (480). Сакавік. С. 68–71.
  5. Грушевський М. Історія України-Руси. Київ: Наукова думка, 1993. Т. IV: XIV–XVI віки – відносини політичні.
  6. Данилович И. Н. О литовских летописях. Журнал Министерства народного просвещения. 1840. Ч.28. № 11. С. 70–114.
  7. ДашкевичЯ. Р. Спорные вопросы дипломатической практики Древней Руси. История СССР. № 4. С. 105–108.
  8. Купчинський О. А. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої половини ХІV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004.
  9. Летопись великих князей литовских / Приготовил к изданию А.Н. Попов. Ученые записки Второго отделения Академии наук. СПб., 1854. Кн. 1. Отд. III.
  10. Лицкевич О. Достоверность фрагмента «Повести о Подолье» о предполагавшемся браке между подольским князем Константином Кориатовичем и дочерью польского короля Казимира. Україна і Велике князівство Литовське в XIV–XVIII ст.: політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносини у загальноєвропейському вимірі. IIІ Міжнародна наукова конференція, 16–19 жовтня 2013 р., Кам’янець-Подільський. Тези доповідей. Київ, 2013. С. 16–19.
  11. Ліцкевіч А. У. Віленскія праваслаўныя мучанікі 1387 года. Праваслаўе. 2010. № 16. С. 81–93.
  12. Ліцкевіч А. У. Дагаворы паміж князямі ВКЛ, нобілямі Жамойці і прадстаўнікамі Тэўтонскага ордэна ў Прусіі і Лівоніі (1367–1398 гг.). Arche. 2010. № 10. С. 39–123.
  13. Ліцкевіч А. У. Пра некаторыя спісы «Летапісца вялікіх князёў літоўскіх» маскоўскага і наўгародскага паходжання (на маргінезе выданняў М. Улашчыка і В. Вароніна). Вялікае княства Літоўскае і яго суседзі ў XIV – XV стст.: саперніцтва, супрацоўніцтва, урокі. Да 600-годдзя Грунвальдскай бітвы. Мат-лы Міжн. навук. канф. Гродна, 8–9 ліпеня 2010 г. Мінск, 2011. С. 216–223.
  14. Ліцкевіч А. У. Старабеларускія граматы XVст. з Archiwum głównego akt dawnych у Варшаве. Здабыткі. Дакументальныя помнікі на Беларусі. Мінск, 2009. Вып. 11. № 6. С. 6–41.
  15. Мароз В. К. Беларускія летапісы XIV–XVI стст.: гістарыяграфічны і нарматыўны аспекты даследавання. Веснік Брэсцкага універсітэта. Серыя філалагічных навук. № 2 (10). С. 143–147.
  16. Михайловський В. М. Васальні стосунки князів Коріатовичів із Казимиром III та Людовіком Угорським. Український історічний журнал. 2010. № 4. С. 4–15.
  17. Морозова Н. А. К вопросу о времени создания Хроники Быховца. Slavistica Vilnensis, 2000. (Kalbotyra, 49 (2)). С. 137–141.
  18. Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968.
  19. Погорілець О. Г., Саввов Р. В. Монета подільского князя Костянтина. Нумізматика. Фалеристика. № 4. С. 24–29.
  20. Полехов С. В. Летописная «Повесть о Подолье». Древняя Русь. № 1 (55). С. 33–42.
  21. Полехов С. В. Летописная «Повесть о Подолье». Древняя Русь, № 2 (56). С. 49–62.
  22. Полное собрание русских летописей. Санкт-Петербург, Т. 8.
  23. Полное собрание русских летописей. Санкт-Петербург, 1907. Т. 17.
  24. Полное собрание русских летописей. Москва–Ленинград, 1949. Т. 25.
  25. Полное собрание русских летописей. Москва, 1975. Т. 32.
  26. Полное собрание русских летописей. Москва, 1980. Т. 35.
  27. Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи. Москва, 1963.
  28. Соболевский А. И. Смоленско-полоцкий говор в XIII–XV вв. Варшава, 1886. [Асобная адбітка з «Русского филологического вестника»].
  29. СушицькийТ. Західньо-руськи літописи як пам’ятки літаратури. Київ, 1930. Т. 1.
  30. Темчин С. Ю. О времени появления Супрасльской летописи (списка 1519 г.) в Супрасльском монастыре. Київ, 2005. Т. 5. С. 151–161.
  31. Тихомиров И. А. Два польских труда о западнорусских летописях. Журнал Министерства народного просвещения. 1891. Ч. 273. Февраль. Отд. II. С. 397–412.
  32. Улащик H. H. Открытие и публикации Супрасльской летописи. Летописи и хроники. Москва, 1976. С. 203–214.
  33. Улащик Н. Н. Введение в изучение белорусско-литовского летописания. Москва, 1985.
  34. Уляницкий В. А. Материалы для истории взаимных отношений России, Польши, Молдавии, Валахии и Турции. Москва, 1887.
  35. Франчук В. Ю. Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении. Киев, 1986.
  36. Чамярыцкі В. А. Беларускія летапісы як помнікі літаратуры. Узнікненне і літаратурная гісторыя першых зводаў. Мінск, 1969.
  37. Чамярыцкі В. А. Супрасльскія рукапісы. Вялікае княства Літоўскае. Энцыклапедыя ў 2 тт. Мінск, 2006. Т. 2. С. 645.
  38. Чарняўскі Ф. Нататкі да генеалогіі князёў Адзінцэвічаў і Падбярэзскіх. Герольд Litherland. Горадня–Менск, 2013. № 19. С. 67–102.
  39. Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. Киев, 1987.
  40. Шахматов А. А. О Супрасльском списке западно-русской летописи. Летопись занятий Археографической комиссии за 1900 год. Санкт-Петербург, 1901. Вып. 13. С. 1–16 (асобная пагінацыя).
  41. Юрасовский A. B. Грамоты XI – середины XIV века в составе русских летописей. История СССР. № 4. С. 141–150.
  42. Abraham W. Założenie biskupstwa łacińskiego w Kamieńcu Podolskim. Księga pamiątkowa ku uczczeniu 250-tej rocznicy założenia Uniwersytetu Lwowskiego przez króla Jana Kazimierza r. 1661. Lwów, 1912. Т. 1. С. 1–39.
  43. Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895.
  44. Błaszczyk G. Dzieje stosunków polsko-litewskich od czasów najdawniejszych do współczesności. Poznań, 2007, t. 2. Od Krewa do Lublina, cz. 1.
  45. Błaszczyk G. Dzieje stosunków polsko-litewskich od czasów najdawniejszych do współczesności. Poznań, 1998. T. 1. Trudne początki.
  46. Citko L. «Kronika Bychowca» na tle historii i geografii języka białoruskiego. Białystok, 2006.
  47. Dąbrowski J. Ostatnie lata Ludwika Wielkiego 1370–1382. Kraków, 2009. 2 wyd.
  48. Decrees of the Ecumenical Councils. London, 1990. Vol. 1. Nicaea I to Lateran V.
  49. Jankauskas V. Gediminaičių kunigaikštystės LDK pietinėse zemėse XIV–XV a. Lietuvos pilys. 2008. Vilnius, 2009. T. 4. P. 5–17.
  50. Jasiński K. Małżeństwa i koligacje polityczne Kazimierza Wielkiego. Studia Źródłoznawcze. 1990. T. 32–33. S. 67–76.
  51. Jovaišas A. Trumpojo lietuvos metraščių sąvado literatūrinės ypatybės ir paslaptys. Senoji Lietuvos literatūra. Vilnius, 1996. Kn. 4. P. 222–261.
  52. Kodeks dyplomatyczny miasta Krakowa 1257–1506. Kraków, 1879. Cz. 1.
  53. Kurtyka J. Podole pomiędzy Polską i Litwą w XIV i 1. połowie XV wieku. Kamieniec Podolski. Studia z dziejów miasta i regionu. Kraków, 2000. T. 1. S. 9–59.
  54. Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 4 (1479–1491): Užrašymų knyga 4 / Parengė L. Anužytė. Vilnius, 2004.
  55. Paszkiewicz H. O genezie i wartości Krewa. Warszawa, 1938.
  56. Prochaska A. Król Władisław Jagiełło. Kraków, 1908. T. 1.
  57. Prochaska A. Latopis litewski: rozbiór krytyczny. Kraków, 1890.
  58. Rachunki dworu króla Władysława Jagiełły i królowej Jadwigi z lat 1388 do 1420 / Wyd. F. Piekosiński. Kraków, 1896.
  59. Scriptores rerum Silesiacarum. Breslau, 1835. Bd. 1.
  60. Scriptores rerum Prussicarum. Leipzig, 1863. Bd. 2. P. 711–714.
  61. Scriptores rerum Prussicarum. Leipzig, 1866. Bd. 3.
  62. Semkowicz W. Przywileje Witołda dla Moniwida, starosty wileńskiego i testament jego syna Jana Moniwidowicza. Ateneum Wileńskie. Wilno, 1923. R. 1. Z. 2.
  63. Smolka S. Najdawniejsze pomniki dziejopisarstwa rusko-litewskiego: rozbiór krytyczny. Kraków, 1889.
  64. Tęgowski J. Pierwsze pokolenia Gedyminowiczów. Poznań, 1999.
  65. Tęgowski J. Sprawa przyłączenia Podola do Korony Polskiej w końcu XIV wieku. Teki Krakowskie. 1997. № 5. 155–176.
  66. Urzędnicy Wielkiego księstwa Litewskiego. Spisy. T. IV. Ziemia Smoleńska i województwo Smoleńskie. XIV–XVIII wiek / Oprac. H.Lulewicz, A. Rachuba, P.  Warszawa, 2003.
  67. Wolff J. Kniaziowie Litewsko-Ruscy od końca czternastego wieku. Kraków, 1895.