Звенигородський повіт у литовську добу

Петро Кулаковський
доктор історичних наук, професор, 
Національний університет «Острозька академія» (Україна, Острог),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2015.03.204 

Завантажити PDF

Анотація

Стаття присвячена вивченню формування Звинигородського повіту в складі Великого князівства Литовського. Ефективному розвитку цього процесу перешкоджали постійні татарські напади. Як наслідок, на середину XVI ст. Звинигородщина являла собою практично незаселену територію, яка виступала об’єктом підприємницької діяльності переважно брацлавської шляхти й міщан. Субрегіон став одним з центрів таких форм господарської діяльності, як пасічництво, мисливство, рибальство, які могли розвиватися за несприятливих умов українського прикордоння.

Ключові слова

Звенигородський повіт, Велике князівство Литовське, татари, колонізація, намісники, управління.

Архіви

Archiwum Główny Akt Dawnych w Warszawie.

Бібліографія

1. Акты Литовской метрики Собр. Ф. Леонтович. Варшава: Типография Варшавского учебного округа, 1897. Т. 1, Вып. 1: 1499–1507.
2. Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией Собр. И. Григорович. Санкт-Петербург: В типографии III Отделения Собственной Е. И. В. Канцелярии, 1848. Т. 2: 1506–1544.
3. Акты, относящиеся к истории Западной России Отв. ред..С. М. Каштанов. Москва; Санкт-Петербург: Нестор-История, 2012. Т. 1(6): Сборник документов канцелярии великого князя литовского Александра Ягеллончика (1494–1506 гг.). Шестая книга записей Литовской метрики.
4. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. Под ред. Н. Костомарова. Санкт-Петербург: В типографии Эдуарда Праца, 1863. Т.1: 1361–1598.
5. Антонович В. Киев, его судьба и значение с XIV по XVI столетие (1362–1569). Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. Київ: Либідь, 1995.
6. Архив Юго–Западной России, издаваемый Временной Комиссией для разбора древних актов, учрежденной при Киевском, Подольском и Волынском генерал–губернаторе. Сост. М. Владимирский-Буданов. Киев: Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. Ч. 7, Т. ІІ.
7. Барбашев А. Витовт: последние двадцать лет правления 1410–1430. Санкт-Петербург: Типография И. Н. Скороходова, 1891.
8. Брун Ф. Черноморье. Сборник исследований по исторической географи Южной России (1852–1877 г.). Одеса: Типография Г. Ульриха, 1879. Ч. 1.
9. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець ХІ – початок XVI ст.): склад, суспільство і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2000.
10. Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана: вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2004.
11. Ворончук І. Населення Волині в XVI – першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники. Київ: [б. в.], 2012.
12. Гваньїні О. Хроніка Європейської Сарматії. Упоряд. Ю. Мицик. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія» 2007.
13. Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год. Собр. В. Антонович, К. Козловский. Киев: В университетской типографи, 1868.
14. Груша А. Невядома грамата Фёдара Карыятывіча за 1391 г. Беларускі гістарычны агляд. 2001. Т. 8, Сш. 1–2 (14–15). С. 123–135.
15. Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. Київ: Наукова думка, 1993, Т. IV: XIV‒XVI віки – відносини політичні, 535.
16. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. Київ: Наукова думка, 1995. Т. VII: Козацькі часи – до року 1625.
17. Ґедзь Т. До питання про існування та локалізацію «степового» Звенигорода. Електронний ресурс: 
    www.myslenederevo.com.ua/uk/Sci/AuxHistSci/HistGeography/Zvenygorod.html

18. Дашкевич Я. Степові держави на Поділлі та в Західному Причорномор’ї як проблема історії України в XVI ст. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2006. Вип. 10. С. 112–121.
19. Довнар-Запольский М. Литовские упоминки татарским ордам. Скарбовая книга Метрики Литовской 1502–1509. Симферополь: Спиро, 1898.
20. Документи Брацлавського воєводства 1566–1606 років. Упор. М. Крикун, О. Піддубняк. Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2008.
21. Егоров В. Историческая география Золотой Орды в XIII–XIV вв. Москва: Наука, 1985.
22. Заяць А. Урбанізаційний процес на Волині в XVI – першій половині XVII століття. Львів: Добра справа, 2003.
23. Клепатский П.Г. Очерки по истории земли Киевской: Литовский период. Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2007.
24. Книга посольская метрики Великого княжества Литовского, содержащая в себе дипломатические сношения Литвы в государствование короля Сигизмунда-Августа. Сост. М. Оболенский, И. Данилович. Москва: В университетской типографии, 1843. Т. 1 (с 1545 по 1572 год).
25. Книга хождений: Записки русских путешественников ХІ–ХV веков. Сост. Н. И. Прокофьев. Москва: Советская Россия, 1984.
26. Котляр М. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. Київ: Наукова думка,
27. Коцебу А. Свитригайло, великий князь литовский. Санкт-Петербург: В типографии Медицинского департамента Министерства Внутренних Дел, 1835.
28. Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року. Підгот. В. Кравченко. Київ: Простір М, 2005.
29. Любавский М. Областное деление и местное управление Литовско-русского государства ко времени издания Первого Литовского Статута. Москва: Университетская типография, 1892.
30. Мальченко О. Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (XV – середина XVII ст.). Київ: Інститут української археографії та джерелознавства вм М. С. Грушевського НАН України, 2001.
31. Мемуари до історії Південної Русі. Дніпропетровськ: Січ, 2005. Вип. І (XVI ст.).
32. Метрыка Вялікаго князства Літоўскага: Книга 28: Кніга запісаў 28 (1522–1552). Падрыхт. В. С. Мянжынскі. Мінск: Athenaeum, 2000.
33. Метрыка Вялікаго князства Літоўскага: Книга 30: Кніга запісаў 30 (1559–1566). Падрыхт. В. С. Мянжынскі. Мінск: Беларуская навука, 2008.
34. Метрыка Вялікаго князства Літоўскага: Книга 44: Кніга запісаў 44 (1559–1566). Падрыхт. А. І. Груша. Мінск: Арты-Фэкс, 2001.
35. Михайловський В. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV – 70-х роках XVI ст. Київ: Темпора, 2012.
36. Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года (преимущественно по летописям). Киев: [б. и], 1885.
37. Опись книги Киевского центрального архива № 2044. Сост. О. Левицкий. Киев: Типография Е. Т. Керер, 1888.
38. Петрунь Ф. Нове про татарську старовину Бозьсько-Дністрянського степу. Східний світ. 1928. № 6. С. 155–171.
39. Петрунь Ф. Степове Побужжя в господарському та військовому укладі українського пограниччя. Журнал Научно-исследовательских кафедр в Одессе. 1926., Т. 2. № 2. С. 91–103.
40. Петрунь Ф. Ханські ярлики на українські землі: (До питання про татарську Україну). Східний світ. 1928. № 2. С. 170–185.
41. Пичета В. Аграрная реформа Сигизмунда-Августа в Литовско-Русском государстве. Москва: Изд-во Академии наук СССР, 1958.
42. Полехов С. Новые документы о Киевской земле XV века. Сфрагістичний щорічник. Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Інститут спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих, 2012. Вип. ІІ. С. 257–282.
43. Поліщук В. Урядницький клан луцького старости князя Богуша Корецького (На прикладі Луцького замкового уряду, 1561–1567 роки). Український археографічний щорічник. Нова серія. Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2004. Вип 8/9. С. 266–298.
44. Полное собрание русских летописей, т. 11: Никоновская летопись. Под ред. С. Ф. Платонова. Санкт-Петербург: Типография И. Н. Скороходова, 1897.
45. Полное собрание русских летописей, т. 35: Летописи белорусско-литовские. Сост. Н. Н. Улащик. Москва: Наука, 1980, 306.
46. Путешествия в восточные страны Плано Карпини и Рубрука. Москва: Гос. изд-во геогр. лит-ры, 1957
47. Розов В. Українські грамоти. Київ, 1928. Том 1: XIV в. і перша половина XV в. (Історично-Філологічний Відділ Української Академії Наук, Збірник № 63).
48. Русина О. Псевдокиївські князі ХІІІ–ХV ст. Студії з історії Києва та Київської землі. Київ: Інститут історії України НАН України, 2005. С. 38–72.
49. Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 1998.
50. Скочиляс І. Галицька (Львівська) єпархія XII–XVIII ст. Організаційна структура та правовий статус. Львів: Вид-во УКУ, 2010.
51. Смирнов В. Д. Крымское ханство под. верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII века. Санкт-Петербург: В университетской типографи в Казани, 1887.
52. Тизенгаузен В. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Москва-Ленинград: Изд-во Академии наук СССР, 1941. Т. 2: Извлечения из персидских сочинений.
53. Тихомиров М. Н. «Список русских городов дальних и ближних». Исторические за­писки. Москва: Изд-во Академии наук СССР, 1952. Т. 40. С. 214–259.
54. Уляновський В. «Славний для всіх часів чоловік»: князь Костянтин Іванович Острозький. Острог: Острозька академія, 2009.
55. Шабульдо Ф. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. Киев: Наукова думка, 1987.
56. Шабульдо Ф. Чи існував ярлик Мамая на українські землі (до постановки проблеми). Синьоводська проблема в новітніх дослідженнях. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2005. С. 100–122.
57. Юркевич В. Звинигородщина в XV–XVI вв. Історико-географічний збірник. Київ: З друкарні Української академії наук, 1927. Т. 1. С. 13–22.
58. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. Київ: Критика, 2008.
59. Ярушевич А. Ревнитель православия князь Константин Иванович Острожский и православная литовская Русь в его время. Смоленск: Типо-Лит. Инж.-Мех. С. Гуревич, 1897.
60. Archiwum Książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. przez Z.L. Radzimińskiego, P. Skobielskiego, B. Gorczaka. Lwów: Z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego 1887. T. I: 1366–1506.
61. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie. przez B.Gorczaka. Lwów: Z drukarni Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1890. T. III: 1432–1534.
62. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie. przez B.Gorczaka. Lwów: Z drukarni Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1890. T. IV: 1535–1547.
63. Archiwum XX Sanguszków w Sławucie (Dyplomataryusz gałęzi Niesujeżskiej. T. I). Wyd. przez B.Gorczaka. Lwów: Nakładem X. Romana Sanguszka, 1910. T. VI: 1549–1577.
64. Archiwum XX Sanguszków w Sławucie (Dyplomataryusz gałęzi Niesujeżskiej. T. IІ). Wyd. przez B.Gorczaka. Lwów: Nakładem X. R. Sanguszka, 1910.  VII: 1554–1572.
65. Boniecki A. Poczet rodów Wielkiego Księstwa Litewskiego w XV i XVI wieku. Warszawa: Druk J. Bergera, 1887.
66. Daniłowicz I. Skarbiec diplomatόw papiezkich, cesarskich, krolewskich, ksizących, uchwał narodowych, postanowień rόżnych władz i urzędόw posługuiących do krytycznego wyjaśnienia dziejόw Litwy, Rusi Litewskiej i ościennych im krajόw. Wilno: W drukarni A. H. Kirkora i sp., 1860. T. 1.
67. Długosz J. Dzieła wszystkie. Kraków: W drukarni „Czasu” W. Kirchmayera, 1869. T. IV: Ks. XI, XII.
68. Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lituaniae 1376–1430. Colectus opera A. Cracoviae: Typis Vlad L. Anczyc et Comp., 1882.
69. Halecki O. Ostatnie lata Świdrigiełły i sprawa wołyńska za Kazimierza Jagiellończyka. Kraków: Nakładem Akademii Umiejętności, 1915.
70. Kojałowicz W. Herbarz rycerstwa W. X. Litewskiego tak zwany Compedium czyli O klejnotach albo herbach, których familie stanu rycerskiego w prowincjach Wielkiego Księstwa Litewskiego zażywają. Wyd. R. Piekosiński. Kraków: W drukarni „Czasu” Fr. Kluczyckiego i spółki, 1897.
71. Kolankowski L. Dzieze Wielkiego Księstwa Litewskiego za Warszawa: Z drukarni zakładu narodowego imienia Ossolińskich, 1930. T. 1 1377–1499.
72. Korczak L. Litewska rada wielkoksiążęca w XV wieku. Kraków: Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1998.
73. Kuczyński M. Ziemie czernihowsko-siewierskie pod rządami Litwy. Warszawa: Drukiem Zakładów Graficznych „Bibljoteka Polska” w Bydgoszczy, 1936.
74. Kurtyka J. Podole pomiędzy Polską a Litwą w XIV i 1. połowie XV wieku. Kamieniec Podolski. Studia z dziejów miasta i regionu. Red. F. Kiryk. Kraków: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedahohicznej, 2000. S. 9–59.
75. Kurtyka J. Repertorium podolskie. Dokumenty do 1430 r. Rocznik Przemyski. 2004. T. XL. Z. 4: Historia. S. 127–269.
76. Lewicki A. Powstanie Świdrygiełły. Ustęp z dziejów unii Litwy z Koroną. Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1892.
77. Lietuvos Metrika. Knyga Nr 3 (1440–1498). Parengě: L. Anužyte, A.  Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1998.
78. Lietuvos Metrika. Knyga Nr 4 (1479–1491). Parengě: L. Anužyte. Vilnius: Žara, 2004.
79. Lietuvos Metrika. Knyga Nr 6 (1494–1505). Parengě: A. Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla, 2007.
80. Lietuvos Metrika. Knyga Nr 8 (1499–1514). Parengè: A. Baliulis, R. Firkovičius, D. Antanavičius. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1995.
81. Lietuvos Metrika. Knyga Nr 11 (1518–1523). Parengě: A. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1997.
82. Lietuvos Metrika. Knyga Nr 20 (1535–1539). Parengė: R. Ragauskienė, D. Antanavičius. Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla, 2009.
83. Lietuvos Metrika. Knyga Nr 37 (1552–1561). Parengě: D. Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla, 2011.
84. Liv., Esth – und Curländisches Urkundenbuch nebst Regesten. Harausgegeben von Dr. Friedrich Geogr. Von Bunge. Riga: im Verlage von Nikolai Kymmel, 1867. Bd. 5: 1414–1423.
85. Lulewicz Miszkowicze, Kalenikowicze, Tyszkowicze (Tyszkiewicze) – cztery pokolenia w dziejach rodu (XV wiek – pierwsza połowa XVI wieku). Władza i prestiż. Magnateria Rzeczypospolitej w XV–XVII wieku. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, 2003. S. 331–344.
86. Monografia XX Sanguszków oraz innych potomków Lubarta-Fedora Olgerdowicza X. Ratneńskiego. Z. L. Radzimiński. Lwów: Nakładem X. Romana Sanguszka, 1906. T.1.
87. Nykiel B. Zdrada Bohdana Słupicy w 1551 r. // Соціум. Альманах соціальної історії. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2006. Вип. 6: «Вірність» – «зрада» в уявленнях і практиках середньовіччя і раннього Нового часу, С. 29–60.
88. Ochmański J. Organizacja obrony w Wielkim Księstwie Litewskim przed napadami Tatarów krymskich XV–XVI wieku. Studia i Materiały do Historii Wojskowości. Warszawa: Ministerstwo Obrony Narodowej, T. 5. S. 349–398.
89. Okolski S. Orbis Poloni […], in qvo antiqua Sarmatarum gentilitia et arma quaecunque a litera S, vsque ad finem alphabeti [...] continentur et dilucidantur.Cracoviae: In Officina Typographica Francisci Cæsarij, 1643. T. II.
90. Prochaska A. Lenna i maństwa na Rusi i na Podolu. Kraków: Nakładem Akademii Umiejętności, 1901.
91. Pułaski K. Stosunki z Mendli-Girejem chanem Tatarów perekopskich 1496–1515. Akta i listy. Kraków-Warszawa: Z drukarni Wł. Lozińskiego we Lwowie, 1881.
92. Stadnicki Synowie Giedymina. Lwów: W drukarni Zakładu Narodowego Ossolińskich, 1849. T. 1.
93. Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, żmódzka i wszystkiej Rusi. Warszawa: Nakładem Gustawa Leona Glűcksberga, 1846. T. 2.
94. Tęgowski J. Kiedy zmarł Skirgiełło? Społeczeństwo i polityka do XVII wieku: księga pamiątkowa ku czci profesora doktora Wacława Odyńca w 70-lecie urodzin. Olsztyn: Wyższa Szkoła Pedagogiczna, 1994. 59–64.
95. Tęgowski J. Sprawa przyłączenia Podola do Korony Polskiej w końcu XIV wieku. Teki Krakowskie. 1997. T. 5. S. 155–176.
96. Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieku. Spisy. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1998.
97. Urzędnicy województw Kijowskiego i Czernihowskiego XV–XVIII wieku. Oprac. E. Janas, W. Kłaczewski. Kórnik: Poznańska drukarnia naukowa, 2002.
98. Urzędnicy wołyńscy XIV–XVIII wieku. Spisy.Oprac. M. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007.
99. Wapowski B. Dzieje korony Polskiej i Wielkiego księstwa Litewskiego od roku 1380 do 1535. Wilno: Nakładem i czcionkami Teofila Glűcksberga, 1847. T. 2.
100. Zbiór dokumentów małopolskich. I. Sułkowska-Kuraś i S. Kuraś. Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk: Zakład narodowy imienia Ossolińskich; Wydawnictwo polskiej Akademii nauk, 1974. Cz. VI: Dokumenty z lat 1386–1417.