Влада в Полоцьку у XIV – першій половині XV ст. з історії взаємодії центру та регіонів у Великому князівстві Литовському

Сергій Полєхов
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Інститут російської історії Російської академії наук (Російська Федерація, Москва),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2015.03.044 

Завантажити PDF

 

Анотація

Стаття присвячена розподіленню владних повноважень між мешканцями Полоцької землі і великими князями литовськими у світлі їх взаємовідношень у XIV – першій половині XV ст. Простежуються згадки про участь полочан (полоцьких бояр і міщан) в управлінні Полоцькою землею, обґрунтовується висновок про існування у Полоцьку віча – зібрання його мешканців, яке поступово набирало рис політичного інституту.

 

Ключові слова

Полоцьк, Велике князівство Литовське, Вітовт, система управління, віче, центр і регіони.

 

Бібліографія

  1. Варонін В. А. Арганізацыя гарадской улады ў Полацку ад канца XIV да сярэдзіны XVI ст. // Studia Historica Europae Orientalis. Исследования по истории Восточной Европы. Минск, 2010. Вып. 3. С. 124–134.
  2. Варонiн В. А. Войт-ваявода і мяшчане ў канфлікце 1558 года ў Полацку // Соціум. Альманах соціальної історії. Київ, 2007. Вип. 7. С. 59–65.
  3. Варонiн В. А. Вялікія князі полацкія (канец XIV ст.) // Полацк: карані нашага радавода: матэрыялы Міжнароднай навуковай канферэнцыі. Полацк, 1996. С. 44–50.
  4. Варонін В. А. Магдебургское право в Полоцке в 1498–1563 гг. // Полоцк. Минск, 2012. С. 237–245.
  5. Варонiн В. А. Падзеі 1307 года ў Полацку: спроба крытычнага разбору // Гісторыя і археалогія Полацка і Полацкай зямлі: матэрыялы V Міжнароднай навуковай канферэнцыі. Полацк, 2009. С. 30–40.
  6. Варонiн В. А. Палітычны лад Полацкага ваяводства ў першай палове XVI ст. // Беларускі гістарычны агляд. 1998. Сш. 1 (8). С. 27–64.
  7. Варонiн В. А. Полацкi i цвярскi епiскап XIII стагоддзя Сiмяон: вехi бiяграфii i дзейнасцi // Беларускi гiстарычны часопiс. 2012. № 10. С. 14–18.
  8. Варонiн В. А. Старонка біяграфіі князя Андрэя Полацкага // Гiстарычны альманах. Т. 15. Гародня, 2009. С. 2–6.
  9. Варонiн В. А. Чарсцвяды: ад двара княскага да двара гаспадарскага // Гісторыя і археалогія Полацка і Полацкай зямлі: матэрыялы VI Міжнароднай навуковай канферэнцыі: у 2 ч. Полацк, 2013. Ч. 1. С. 68–74.
  10. Гильдебранд Г. Немецкая контора в Полоцке // Сборник материалов и статей по истории Прибалтийского края. Рига, 1879. Т. 2. С. 44–80,
  11. Груша А. I. Улада непарушнасці і памяці: «старина» і яе трансфармацыя ў XV – першай трэці XVI ст. // Соцiум. Київ, 2014. Вип. 10. С. 216–245.
  12. Данилевич В. Е. Очерк истории Полоцкой земли до конца XIV столетия. Киев, 1896.
  13. Дук Д. В. Социально-топографическое и планировочное развитие замковых частей Полоцка в XIV–XVIII вв. // Полоцк. Минск, 2012. С. 270–275.
  14. Жемайтис С. Г. Привилей Новогрудской земле 1440 г. // Рукописные памятники. Публикации и исследования. Спб, 1997. Вып. 4. С. 215–225.
  15. Иванов А. С. «Moscowitica–Ruthenica» в Латвийском государственном историческом архиве: История формирования комплекса, состав и введение в научный оборот // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. 2004. № 3 (17). С. 47–54.
  16. Иванов А. С. «Moscowitica–Ruthenica» в Латвийском государственном историческом архиве: История формирования комплекса, состав и введение в научный оборот. Важнейшие публикации документов комплекса «Moscowitica–Ruthenica» // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. 2004. № 4 (18). С. 94– 106.
  17. Каштанов С. М. Распространение бумаги на Руси в XIV–XVI вв. // Столярова Л. В., Каштанов С. М. Книга в Древней Руси (XI–XVI вв.). М., 2010. С. 95–100.
  18. Лицкевич О. В. Документы по истории Менской земли за 1386–1393 гг. // Мінск і мінчане: дзесяць стагоддзяў гісторыі (да 510-годдзя атрымання Менскам магдэбурскага права): матэрыялы Міжнароднай навукова-практычнай канферэнцыі. Мiнск, 2010. С. 8–15.
  19. Лукин П. В. К истории вечевых колоколов // Новгородский исторический сборник. Великий Новгород, 2014. Вып. 14 (24). С. 135– 167.
  20. Лукин П. В. Новгородское вече в XIII–XV вв. Историографические построения и данные ганзейских документов // Споры о новгородском вече: междисциплинарный диалог. СПб., 2012. Вып. 6. С. 10–60.
  21. Любавский М. К. О распределении владений и об отношениях между великими и другими князьями Гедиминова рода в XIV и XV вв. М., 1895.
  22. Любавский М. К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания Первого Литовского Статута. М., 1892.
  23. Макараў М. Ад пасада да магдэбургii: правовае становiшча насельнiцтва местаў Беларускага Падзвiння ў XIV – першай палове XVII ст. Мiнск, 2008. С. 134–159.
  24. Матвеев И. И. Неизвестная полоцкая грамота второй половины XV в. // Доклады и сообщения Института языкознания АН СССР. 1953. № 4. С. 71–84.
  25. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. М.; Л., 1950.
  26. Пичета В. И. Полоцкая земля в начале XVI в. // Пичета В. И. Белоруссия и Литва XV–XVI вв. Исследования по истории социально-экономического, политического и культурного развития. М., 1961. С. 213–262.
  27. Полоцкая ревизия 1552 г. М., 1905.
  28. Полоцкие грамоты XIII – начала XVI вв. М., 1977. Вып. 1.
  29. Псковские летописи. М.; Л., 1955. Вып. 2.
  30. Полное собрание русских летописей. М., 2000. Т. 4. Ч. 1.
  31. Полное собрание русских летописей. М., 2000. Т. 6. Вып. 1.
  32. Пудалов Б. М. Загадка комиссионных грамот. XVI век // Исторический архив. 2000. № 5. С. 202–205.
  33. Родевальд Ш. От вече к городскому совету: о развитии органов власти полоцких горожан до начала XVI в. // Беларускі горад у часе і прасторы: 500 гадоў Полацкай магдэбургіі. зб. навук. прац. Наваполацк; Мінск, 2001. С. 15–25.
  34. Розов В. Украïнськi грамоти. Т. 1: XIV в. i перша половина XV в. Киïв, 1928.
  35. Русина О. В. Контроверзи iсторiї київської княжої традицiї XIII–XVI ст. // Русина О. В. Студiї з iсторiї Києва та Київської землi. Київ, 2005.
  36. Полехов С. В. Новые документы о Киевской земле XV века // Сфрагістичний щорічник. Киïв, 2012. Вип. 2.
  37. Полехов С. В. Смоленское восстание 1440 г. // Исторический вестник. 2014. Т. 7 (154): Литва, Русь и Польша XIII–XVI вв. С. 160–197.
  38. Смоленские грамоты XIII–XIV веков. М., 1963.
  39. Тарасаў С. В. Полацк IX–XVII ст.: Гісторыя і тапаграфія. Мінск, 1998.
  40. Філіпович М. А. Полоцька земля в літописних та актових джерелах XI–XVI століть. Київ, 2014.
  41. Флоря Б. Н. Историческая традиция об общественном строе средневекового Полоцка // Отечественная история. 1995. № 5. С. 110–116.
  42. Хорошкевич А. Л. Генеалогия мещан и мещанское землевладение в Полоцкой земле конца XIV – начала XVI в. // История и генеалогия. М., 1977.
  43. Хорошкевич А. Л. Договоры Полоцка 1405–1406 гг. как источник по истории его внешней торговли и торговой политики // Археографический ежегодник за 1962 год. М., 1963.
  44. Хорошкевич А. Л. Торговля Великого Новгорода с Прибалтикой и Западной Европой в XIV–XV веках. М., 1963.
  45. Якубовский И. В. Земские привилеи Великого княжества Литовского. Ч. 2 // Журнал Министерства народного просвещения. 1903. № 6. С. 245–303.
  46. Adamus J. O tytule panującego i państwa litewskiego parę spostrzeżeń // Kwartalnik Historyczny. 1930. R. 44. T. 1. Zesz. 3.
  47. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. 1366–1506. Lwów, 1887. T. 1.
  48. Chartularium Lithuaniae res gestas magni ducis Gedeminne illustrans. Gedimino laiškai. Vilnius, 2003.
  49. Choroschkewitsch A. L. Die Polozker Urkunden aus dem ehemaligen Stadtarchiv Riga als Quelle zur Geschichte der russisch-hansischen Beziehungen am Ende des 15. Jahrhunderts // Neue Hansische Studien (Forschungen zur mittelalterlichen Geschichte. Bd. 17.). Berlin, 1970.
  50. Die Recesse und andere Akten der Hansetage von 1256–1430. Bd. 8. Leipzig, 1897.
  51. Halecki O. Litwa, Ruś i Żmudź jako części składowe Wielkiego Księstwa Litewskiego // RAU. T. 59. (Ser. 2. T. 34.). Kraków, 1916. S. 14–17.
  52. Lietuvos istorija. Vilnius, 2009. Т. 4.
  53. Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 4 (1479–1491). Užrašymų knyga 4. Vilnius, 2004.
  54. Liv-, esth- und curländisches Urkundenbuch nebst Regesten. Bd. 3. Nachträge zu den zwei ersten Bänden, Fortsetzung von 1368–1393. Reval, 1857.
  55. Liv-, esth- und curländisches Urkundenbuch nebst Regesten. Bd. 6. Nachträge zu den fünf ersten Bänden. Riga, 1873.
  56. Liv-, est- und curländisches Urkundenbuch. Bd. 8. 1429 Mai – 1435. Riga; Moskau, 1884.
  57. Liv-, est- und curländisches Urkundenbuch. Bd. 9. 1436–1443. Riga; Moskau, 1889.
  58. Liv-, est- und curländisches Urkundenbuch. Abt. 1. Bd. 12. 1460–1472. Riga; Moskau, 1910.
  59. Maciejewska W. Dzieje ziemi Polockiej za Witolda(1385–1430) // Ateneum Wileńskie. 1933. T. VIII. S. 1–56.
  60. Monumenta medii aevi historica res gestas Poloniae illustrantia. Kraków, 1896. Т. 15.
  61. Nikodem J. Rola Skirgiełły na Litwie do 1394 roku // Scripta minora. Poznań, 1998. Т. 2. S. 83–129.
  62. Nikodem J. Witold, wielki książę litewski (1354 lub 1355 – 27 października 1430). Kraków, 2013.
  63. Petrauskas R. Lietuvos diduomenė XIV a. pabaigoje – XV a.: Sudėtis – struktūra – valdžia. Vilnius, 2003.
  64. Petrauskas R. Ponas savo žemėje: Lietuvos pareigūnai XIV a. pabaigoje – XV amžiuje // Lietuvos istorijos metraštis – 2001. Vilnius, 2002. Т. 1.
  65. Purc J. Itinerarium Witolda wielkiego księcia Litwy (17 lutego 1370 roku – 27 października 1430 roku) // Studia z dziejów Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV–XVIII wieku. (Zeszyty Naukowe Uniwersytetu im. A. Mickiewicza. Ser. Historia. Zesz. 11.). Poznań, 1971.
  66. Rimša E. Pieczęcie miast Wielkiego Księstwa Litewskiego. Warszawa, 2007.
  67. Rohdewald S. «Vom Polozker Venedig». Kollektives Handeln sozialer Gruppen einer Stadt zwischen Ost- und Mitteleuropa (Mittelalter, frühe Neuzeit, 19. Jh. bis 1914). (Quellen und Studien zur Geschichte des östlichen Europa, Bd. 70.) Stuttgart, 2005.
  68. Rutkowska G. Itinerarium królowej Jadwigi z lat 1384–1399 // Dzieło Jadwigi i Jagiełły. W sześćsetlecie chrztu Litwy i jej związków z Polską. Warszawa, 1989.