Литовсько-ординські стосунки у 50–70-х рр. XIV ст. в контексті італійської політики Мамая

Оксана Господаренко
кандидат історичних наук, доцент,
Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського (Україна, Миколаїв),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2015.03.021

Завантажити PDF

 

Анотація

У статті автор аналізує литовсько-ординські стосунки в 50–70-ті рр. XIV ст., відзначаючи, до певної міри співпадіння політичних та економічних інтересів Ольгерда та Мамая щодо формування балто-чорноморської торгівлі.

 

Ключові слова

Велике князівство Литовське, Золота Орда, «Велика Замʼятня», Сині Води, Кафа, Тана.

 

Бібліографія

  1. Варваровский Ю. Е. «Мамаева Орда» (по данным письменных источников и нумизматики) // Stratum plus. 1999. С. 276–287.
  2. Егоров В. Л. Золотая Орда перед Куликовской битвой // Куликовская битва. Москва: Изд-во «Наука», 1980.
  3. Егоров В. Л. Историческая география Золотой Орды в XIII–XIV ст. М.: «Наука», 1980.
  4. Мурзакевич Н. История генуэзских поселений в Крыму. Одесса, 1837.
  5. Почекаев Р. Ю. Мамай летописный и Мамай исторический (попытка развенчания стереотипов) // Мамай. Опыт историографической антологии. Казань: ФЭН, 2010. С. 206–238.
  6. Почекаев Р. Ю. Цари ордынские. Биографии ханов и правителей Золотой Орды. Санкт-Петербург: Евразия, 2012.
  7. Скржинская Е. Ч. Венецианский посол в Золотой Орде (по надгробию Якопо Корнаро, 1362 г.) // Византийский временник. 1973. Т. 35. С. 103–118.
  8. Скржинская Е. Ч. Судакская крепость. История – археология – эпиграфика. Киев; Судак; Санкт-Петербург: «Академпериодика», 2006.
  9. Черкас Б. Политические взаимоотношения Великого княжества Литовского и Золотой Орды в конце XIV – первуй трети XV в. // Судьбы славянства и эхо Грюнвальда: Выбор пути русскими землями и народами Восточной Европы в Средние века и раннее Новое время (к 600-летию битвы при Грюнвальде / Танненберге). СПб.: Любавич, 2010.
  10. Черкас Б. Похід хана Джанібека на Правобережну Україну 1352 р. // Україна в Центрально-Східній Європі. К.: Інститут історії України НАН України, 2010. Вип. 9–10. С. 13–25.
  11. Черкас Б. Cиньоводська битва 1362 р. в контексті політичної історії західних улусів Золотої Орди (Крило Мувала) під час «Великої Замятні» // COLLOQUIA RUSSICA. Series II, vol. 2 VIDURIO RYTŲ EUROPA MŪŠIO PRIE MĖLYNŲJŲ VANDENŲ METU. Kaunas; Kraków, 2013. С. 137–149.
  12. Хеллер К. Золотая Орда и торговля с Западом // Источниковедение истории улуса Джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. 1223–1556. Казань, 2001. – С. 111–129.
  13. Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. Киев: Наукова думка, 1987.
  14. Шабульдо Ф. М. К итогам изучения битвы у Синих Вод 1362 г. // COLLOQUIA RUSSICA. Series II, vol. 2 VIDURIO RYTŲ EUROPA MŪŠIO PRIE MĖLYNŲJŲ VANDENŲ METU. Kaunas; Kraków, 2013. С. 15–27.
  15. Шабульдо Ф. М. Синьоводська битва 1362 р. у сучасній науковій інтерпретації // Синьоводська проблема у новітніх дослідженнях. Київ: Ін-т історії України НАНУ, 2005. С. 9–27.
  16. Шабульдо Ф. М. Чи існував ярлик Мамая на українські землі? (до постановки проблеми) // Синьоводська проблема у новітніх дослідженнях. Київ: Ін-т історії України НАНУ, 2005. С. 100–122.