Тытул вялікіх князёў літоўскіх: дзе месца  «рускай» традыцыі?

Алег Дзярновіч
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Інститут історії Національної академії наук Білорусі (Білорусь, Мінськ),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2013.02.061

Завантажити PDF

 

Анотація

У статті розглядаються проблема генези титулування великикх князів литовських, зокрема акцент робиться на місце та ролі «руської» тардиції у цьому процесі.

 

Ключові слова

Велике князівство Литовське, Великий князь Литовський, «руська» традиція, титулатура.

 

Архіви

Biblioteka Ks. Czartoryskich w Krakowie.

 

Бібліографія

  1. Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. Санкт-Петербург, 1846. Т. 1: 1340–1506.
  2. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссиею. Санкт-Петербург: в типографии Эдуарда Праца, 1863.
  3. Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси, издаваемый при управлении виленского учебного округа. Вильно: печатня губернского правления, 1867.
  4. Варонін В. Вялікія князі полацкія (канец XIV ст.). // Полацк: карані нашага радавода. полацкая зямля як сацыякультурная прастора ўзнікнення і развіцця беларускага этнасу і нацыянальнай дзяржаўнасці. міжнародная навуковая канферэнцыя, 5–6 верасня 1995 г. Полацк: Полацкі дзяржаўны універсітэт, 1996. С. 44–50.
  5. Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского права. Москва.: «Территория будущего», 2005.
  6. Говорский К. А. Документы, служащие материалом для истории белорусской церкви. // Вестник юго-Западной и Западной России. Киев, 1862. Т. 2.
  7. Горский А. А. Об эволюции титулатуры верховного правителя в Древней Руси (домонгольский период). // Римско-константинопольское наследие на Руси: идея власти и политическая практика. Москва, 1995.
  8. Горский А. А. Русские земли в XIII–XIV вв. пути политического развития. Москва: Институт Российской истории РАН, 1996.
  9. Греков Б. Д. Киевская Русь. Москва: Госполитиздат, 1953.
  10. Грушевский М. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV ст. Киев: тип. имп. Ун-та св. Владимира, 1891.
  11. Гудавичюс Э. История Литвы с древнейших времен до 1569 года. Москва: Фонд им. Сытина Baltrus, 2005.
  12. Данилевич В. Е. Очерки истории Полоцкой земли до конца XIV столетия. Киев: типография императорского университета св. Владимира, 1896.
  13. Дополнения к актам историческим, относящимся к России, собраны в иностранных архивах и библиотеках и изданные археографическою комиссиею. Санкт-Петербург: Тип. Эдуарда Праца, 1848.
  14. Дьяконов М.А. Очерки общественного и государственного строя Древней Руси. Санкт-Петербург: Наука, 2005.
  15. Зотов Р. В. О черниговских князьях по любецкому синодику и о черниговском княжестве в татарское время. Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1892.
  16. Каштанов С. М. Из истории русского средневекового источника: акты X–XVI вв. Москва: Наука, 1996.
  17. Ключевский В. О. Русская история. полный курс лекций в 3-х книгах. Москва: Мысль, 1993. Кн.
  18. Колесов В. В. Древняя Русь: наследие в слове. Мир человека. Санкт-Петербург: Филол. фак-т СПбГУ, 2000.
  19. Кузьмин А. Г. Начальные этапы древнерусского летописания. Москва: Изд-во МГУ, 1977.
  20. Леонтович Ф. И. Очерки истории литовско-русского права. Санкт-Петербург: типография Балашева и К, 1894.
  21. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью // Полное собрание русских летописей. Москва: Языки русской культуры, 2000.
  22. Летописный сборник, именуемый Патриаршею или Никоновскою летописью // Полное собрание русских летописей. Санкт-Петербург: типография Скороходова, 1897.
  23. Любавский М. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания Первого Литовского статута. Исторические очерки. Москва: университетская типипография, 1892.
  24. Мавродин В. В. Образование древнерусского государства. Ленинград: Изд-во Ленинградского Гос. Университета, 1945.
  25. Московский летописный свод конца XV века. Москва; Ленинград: изд. АН СССР, 1949.
  26. Московский летописный свод конца XV века // Полное собрание русских летописей. Москва: Языки славянской культуры, 2004.
  27. Новгородская первая летопись старшего и младшего извода. Москва: Языки русской культуры, 2000.
  28. Описание полоцких владычных, монастырских и церковных земель ревизорами 1580 года. Москва: тип. Штаба московского военного округа, 1907.
  29. Платонов С. Ф. Лекции по русской истории. Санкт-Петербург: Кристалл, 1998.
  30. Полоцкая ревизия 1552 г. Москва: Универ. тип-фия, 1905.
  31. Полоцкие грамоты XIII – начала XVIвв. Москва: Институт истории СССР АН СССР, 1977, В. І.
  32. Продолжение летописи по Воскресенскому списку // Полное собрание русских летописей. Санкт-Петербург: типография Эдуарда Праца, 1859.
  33. Псковские летописи. Москва: Издательство АН СССР, 1955.
  34. Рогожский летописец // Полное собрание русских летописей. Москва: Языки русской культуры, 2000. Т. 15.
  35. Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII–XIII вв. Москва, 1993.
  36. Свердлов М. Б. Домонгольская Русь. Князь и княжеская власть на Руси VI – первой трети XIII вв. – Санкт-Петербург: Академический проект, 2003.
  37. Словарь древнерусского языка (IX–XIV вв.). Москва: русский язык, 1988.
  38. Соловьев С. М. Сочинения в 18 кн. Москва: Мысль, 1996, Кн. ХIХ.
  39. Толочко А. П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. Киев, 1992.
  40. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка в 4 т. Санкт-Петербург: Терра–Азбука, 1996.
  41. Филюшкин А. И. Титулы русских государей. Москва; Санкт-Петербург: Альянс-Архео, 2006.
  42. Флоря Б. Н. Борьба московских князей за Смоленские и Черниговские земли во второй половине XIV в. // Проблемы исторической географии России. Москва, 1982.
  43. Фроянов И. Я. Начала русской истории: избранное. Москва: «Парад», 2001.
  44. Хроники: Литовская и Жмойтская, и Быховца // Полное собрание русских летописей. Москва: Наука, 1968. Т. 32.
  45. Экземплярский А. В. Великие и удельные князья Северной Руси в татарский период, с 1238 по 1505 гг. Санкт-Петербург: типография императорской Академии Наук, 1889. Т. I: Великие князья владимирские и владимирско-московские.
  46. Экземплярский А. В. Великие и удельные князья Северной Руси в татарский период, с 1238 по 1505 гг. Санкт-Петербург: типография императорской Академии Наук, 1891. Т. IІ: Владетельные князья владимирских и московских уделов и великие и удельные владетельные князья суздальско-нижегородские, тверские и рязанские.
  47. Этимологический словарь славянских языков: праславянский лексический фонд. Москва: Наука, 1987. В.13.
  48. Янин В. Л. Актовые печатки Древней Руси X–XV вв. Москва: Наука, 1970. Т. 1.
  49. Adamus J. O tytule panującego i państwa litewskiego parę spostrzeżeń // Kwartalnik Historyczny, Rok XLIV, 1930. T.1. Zeszyt 3. 313–332.
  50. Adamus J. Państwo litewskie w latach 1386–1389. Wilno, 1935.
  51. Akta unji Polski z Litwą 1385–1791. Kraków, 1892.
  52. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. Lwów: Drukarnia Instytutu Stawropigiańskiego, 1887. T. І (1366–1506).
  53. Gudavičius E. Władca // Kultura Wielkiego Księstwa Litewskiego. Analizy і obrazy. Kraków: Universitas, 2006. 834–854.
  54. Kodeks dyplomatyczny Litwy wydany z rękopisów w Archiwum Tajnem w Królewcu zachowanych. Wrocław, 1845.
  55. Kodex dyplomatyczna katedry i diecezji wileńskiej. Kraków, 1948.
  56. Krėvos aktas [Lietuvos užsieni politicos dokumentai. XIII–XVIII a. turynėjimai]. Sudarė Jūratė Kiaupienė, Vilnius: Žara,, 2002.
  57. Lewicki A. Kiedy Witold został wielkim księciem Litwy? // Kwartalnik Historyczny. 1894. T. VIII. S. 420–430.
  58. Liv-, est- und curländisches Urkundenbuch 1301–1367. Reval, 1855.
  59. Liv-, est- und curländisches Urkundenbuch 1368–1393. Reval, 1857.
  60. Liv-, est- und curländisches Urkundenbuch 1394–1413. Reval, 1859.
  61. Maciejowska W. Dzieje ziemi Połockiej w czasach Witolda (1385–1430) // Ateneum Wileńskie, 1931/1932.8.
  62. Poppe A. O tytule wielkoksiążęcym na Rusi // Przegląd Historyczny. 1984. T.LXXV. Z3. S. 423-439.
  63. Prochaska A. Dzieje witolda wielkiego księcia Litwy. Kraków: Universitas, 2008.
  64. Skurvydaitė L. Lietuvos valdovo titulas ir valdžia XIV a. – pab. XV a. viduryje // Lietuvos istorijos studijos. 1999. T.7. P. 18–28.
  65. Skurvydaitė L. Lietuvos valdovo Vytauto titulatūra: Kada Vytautas ima tituluotis Didžiuoju kunigaikščiu // Lietuvos istorijos studijos. 2000. T. 8. С. 9–19.