СТЕПАН БОРИСЕНОК:
ДО ПОРТРЕТА ВЧЕНОГО

Світлана БЛАЩУК
кандидатка історичних наук, наукова співробітниця,
Інститут історії України Національної академії наук України
(Україна, Київ), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1430-6353

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2021.06.199

Завантажити PDF

Aнотація

Історія права Великого князівства Литовського завжди привертала увагу дослідників. Продуктивним періодом в її студіюванні стала діяльність Комісії для виучування історії західноруського та українського права ВУАН. Теоретичний доробок комісії вагомий. Деякі праці членів комісії перевидано із сучасними коментарями, їм присвячено окремі дослідження. Але є й ті, про яких практично немає жодних історіографічних досліджень, попри їх великий науковий доробок. Таким істориком є Стефан (Степан) Гнатович Борисенок (17.05.1891–14.11.1937).
С. Борисенок був талановитим та неординарним дослідником. В даній статті подано біографічні дані та проаналізовано теоретичний доробок вченого. Науковий доробок вченого в галузі історії права не дуже великий – близько 10 праць (ґрунтовних наукових статей) та декілька рецензій. Для свого часу вони були значними. Утім сучасні дослідники, через кілька десятиліть після написання цих статей вказують на значну кількість неточностей та помилок. Праці С. Борисенка високо оцінювали його сучасники та наукові наставники М. Василенко, О. Малиновський. Вони свідчать про прекрасну обізнаність з історіографією тієї чи іншої досліджуваної проблеми. Окрім того, будучи юристом за освітою, С. Борисенок зміг детальніше проаналізувати певні проблеми, не завжди зрозумілі історикам.
Із середини 1920-х рр. С. Борисенок досліджував питання, що стосувалися Першого Литовського статуту та історії адвокатури у Великому князівстві Литовському. Одна з найбільших праць С. Борисенка стосується історії формування адвокатури у першій половині XVI ст. Наприкінці 1920-х рр. дослідник готував до друку ґрунтовну працю присвячену Першому Литовському статуту (історія складання кодексу, джерела, списки). Листування з литовським дослідником А. Янулайтісом (родоначальником литовської історіографії статутів) свідчать, що рукопис цієї праці (або значна його частина) ймовірно існував. Дані факти співпраці з литовськими істориками дають нам можливість сподіватися, що втрачені напрацювання дослідника ще можна віднайти та ввести до наукового обігу. І ми переконані, що вони стануть поштовхом до новин наукових досліджень та спричинять нову хвилю наукових дискусій.
На початку 1930-х рр. С. Борисенок, будучи співробітником бібліотеки ВУАН, активно працював над комплектуванням бібліотечного фонду іноземними фаховими виданнями. Він намагався налагодити та систематизувати міжнародний обмін.
23 вересня 1937 р. за сфабрикованим звинуваченням у нібито причетності до “антирадянської націоналістичної організації” С. Борисенка заарештували. 25 жовтня того ж року його засудили до розстрілу (страчений 14 листопада).

Ключові слова

С. Борисенок, історія права, Перший Литовський статут, ВУАН.

Aрхіви

Архів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
Державний архів м. Києва
Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
Центральний державний архів громадських об’єднань України
Lietuvos mokslų akademijos Vrublevskių biblioteka. Rankraščių skyrius

Бібліографія

  1. Барысёнак С. Нацыянальны характар Лiтоўскага Статуту 1529 г. Полымя. Беларуская часопiсь лiтаратуры, полiтыкi, экономiкi, гiсторыi. Менск: Беларускае Дзяржаўнае Выдавецтва, 1927, № 6, 139–165.
  2. Барысёнак С. Нацыянальны характар Лiтоўскага Статуту 1529 г. Полымя. Беларуская часопiсь лiтаратуры, полiтыкi, экономiкi, гiсторыi. Менск: Беларускае Дзяржаўнае Выдавецтва, 1927, № 7, 136–157.
  3. Барысёнак С. Хведар Еўлашэўскі, беларускі практык-юрысты XVI веку. Полымя. Беларуская часопiсь лiтаратуры, полiтыкi, экономiкi, гiсторыi. Менск: Беларускае Дзяржаўнае Выдавецтва, 1928, № 5, 120–142.
  4. Блащук С. Степан Борисенок як історик українсько-литовського права. VІ Міжнародна наукова конференція “Україна і Велике князівство Литовське в XIV–XVIII ст.: політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносини в загальноєвропейському вимірі”. Кам’янець-Подільський, 18–21 вересня 2019 р. Програма та тези доповідей. Київ: Інститут історії України НАН України, 2019, 21–23.
  5. Блащук С. Історія права. Удод О., Блащук С., Верменич Я., Ковалевська О., Ясь О. Нариси з соціокультурної історії українського історієписання: субдисциплінарні напрями – 2 / Упоряд. текстів й наук. апарату Н. Пазюра; За загал. ред. В. Смолія. НАН України. Інститут історії України. Київ: Генеза, 2019, 137–169.
  6. Бойков О. Питання рецепції у литовсько-руському праві в «Працях Комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права ВУАН». Scriptorium nostrum, 2018, № 2 (11), 303–312.
  7. Борисенок Стафан Гнатович. Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін.; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. Київ, 2017, 58–59.
  8. Борисенок С. [Рец.] Adam Vetulani. Pozew sądowy w średnio- wiecznym procisie polskim. Kraków 1925. Стор. 115. Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права. Київ: З друкарні Української Академії Наук, 1927, вип. 3, 446–450.
  9. Борисенок С. [Рец.] Марк Косвен. Преступление и наказание в догосударственном обществе. Москва. 1925. Стор. 135. Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права. Київ: З друкарні Української Академії Наук, 1926, вип. 2, 277–279.
  10. Борисенок С. [Рец.] Проф. Р. Лащенко. Литовський Статут, яко памятник українського права. Науковий збірник Українського університету в Празі. Том I. Прага. 1923, стор. 66–95. Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права. Київ: З друкарні Української Академії Наук, 1926, вип. 2, 288–289.
  11. Борисенок С. [Рец.] Р. Лащенко Проф. Укр. Університету в Празі. Лекції по історії українського права. Частина перша, Княжа доба. I. Література. II. Памятники права. III. Історія держави і права. Прага. Накл. Укр. Універс. В Празі. 1923. Стор. 146. Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права. Київ: З друкарні Української Академії Наук, 1926, вип. 2, 274–276.
  12. Борисенок С. Методологічні питання в науці історії литовсько-руського права: Jan Adamus. Z zagadnień prawa Litewskiego. Lwów. 1926. Стор. 56. (Pamiętnik historyczno-prawny pod redakcią Przemysława Dąbkowskiego tom II). Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та українського права. Київ: З друкарні Всеукраїнської Академії Наук, 1929, вип. 6, 473–486.
  13. Борисенок С. Списки Литовського Статута 1529 р. Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та українського права. Київ: З друкарні Всеукраїнської Академії Наук, 1929, вип. 6, 35–109.
  14. Борисенок С. Утворення професійної адвокатури в Литовсько-Руській державі. Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права. Київ: З друкарні Української Академії Наук, 1927, вип. 3, 83–149.
  15. Борисенок С. Звичаєве право Литовсько-руської держави на початку ХVI ст. Праці Комісії для виучування звичаєвого права України. Київ: З друкарні Української Академії Наук. 1928, вип. 3, 61–98.
  16. Борисенок С. Изгнание, как наказание по Уголовному Кодексу УССР. Вестник советской юстиции: двухнедельный журнал / орган Народного Комиссариата Юстиции УССР и Юридического общества УССР. Харьков: Юридическое издательство НКЮ УССР, 1924, № 19 (29), 618–620. URL: https://www.prlib.ru/item/324033.
  17. Борисенок С. К вопросу об юридической природе самоуправства. Вестник советской юстиции: двухнедельный журнал / орган Народного Комиссариата Юстиции УССР и Юридического общества УССР. Харьков: Юридическое издательство НКЮ УССР, 1924, № 16 (26), 502–504. URL: https://www.prlib.ru/item/324030.
  18. Борисенок С. Російське великодержавництво в концепції "Історії західноруського права" (Київська "школа" проф. М. Ф. Владімірського-Буданова). Україна, 1932, кн. 3, липень–вересень, 105–144.
  19. Борисенок С. Самосуди над карними злочинцями в 1917 р. Праці Комісії для виучування звичаєвого права України. Київ: З друкарні Української Академії Наук. 1928, вип. 3, 213–233.
  20. Борисенок С. Карний зміст «потока» Руської Правди. Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права. Київ: З друкарні Української Академії Наук, 1925, вип. 1, 6–31.
  21. Василенко М. П. Передмова до сьомого випуску «Праць Комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права». М. П. Василенко. Вибрані твори у трьох томах: Том 2. Юридичні праці. Упорядники: І. Б. Усенко (кер. колективу), Т. І. Бондарук, А. Ю. Іванова, Є. В. Ромінський. Відп. ред.: Ю. С. Шемшученко, І. Б. Усенко. Київ: ТОВ «Видавництво «Юридична думка»»; Видавничий дім «Академперіодика», 2006, 448–451.
  22. Ващук Д. Дослідження українського права литовської доби у «Працях Комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права». Історіографічні дослідження в Україні. Київ: Інститут історії України НАН України, 2017, вип. 27, 306–333.
  23. Ващук Д. Литовські Статути у повсякденній практиці середини XVI ст. (на прикладі родини Чорторийських). Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського. Київ: Інститут історії України НАН України, 2017, т. IV, 32–42. doi: https://doi.org/10.15407/ul2017.04.032.
  24. Ващук Д., Гловацький А., Єсюнін С. Історія адвокатури Хмельниччини. Київ: КВІЦ, 2018, 324. (Серія «Регіональна історія адвокатури», т. І).
  25. Довбищенко М. Українська адвокатура Волині литовсько-польської доби ХVI–ХVIII ст. Київ: КВІЦ, 2019, 288+16. (Серія «Регіональна історія адвокатури», т. ІІ).
  26. Дубровіна Л. А., Онищенко О. С. Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1941–1964 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ: Наукова думка, 2003, 357 с. (Проект "Наукова книга").
  27. Епістолярна спадщина М. П. Василенка. М. П. Василенко. Вибрані твори у трьох томах: Том 3. Спогади. Щоденники. Листування. Упорядники: І. Б. Усенко (кер. колективу), Т. І. Бондарук, А. Ю. Іванова, Є. В. Ромінський. Відп. ред.: Ю. С. Шемшученко, І. Б. Усенко. Київ: ТОВ «Видавництво «Юридична думка»»; Видавничий дім «Академперіодика», 2008, 324–541.
  28. Історія Національної академії наук України. 1924–1928: Документи і матеріали / упоряд. В. А. Кучмаренко [та ін.]; відп. ред. О. С. Онищенко [та ін.]; НАН України. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Київ: [б.в.], 1998, 762.
  29. Оглоблин О. Українська історіографія. 1917–1956 / пер. з англ.; підгот. до друку І. Верба, О. Юркова. Київ, 2003, 237.
  30. Окиншевич Л. Десять років праці Комісії для виучування історії західньо-руського та українського права (1919–1929). Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та українського права. Київ: З друкарні Всеукраїнської Академії Наук, 1929, вип. 6, ХI–ХХХ.
  31. Окиншевич Л. Комісія для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права при Соціально-Економічному Відділі Української Академії Наук. Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права. Київ: З друкарні Української Академії Наук, 1925, вип. 1, 1–5.
  32. Первый литовский статут (1529 г.) = Pirmasis Lietuvos statutas (1529 m.) / С. Лазутка, И. Валиконите, Э. Гудавичюс. Вильнюс: Margi raštai, 2004, 521, [1].
  33. Полонська-Василенко Н. Історична наука в Україні за совєтської доби та доля істориків. Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Париж–Чікаго, 1962. Т. CLXXIII: Праці Історико-філологічної секції. Збірник на пошану українських учених знищених більшовицькою владою, 7–111.
  34. Протоколи Комісії для виучування західно-руського та українського права з 1-го червня року 1926 по 1 липня року 1927. Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права. Київ: З друкарні Української Академії Наук, 1927, вип. 3, 466–500.
  35. Старченко Н. Умоцовані – прокуратори – приятелі. Хто вони? (становлення інституту адвокатури на Волині в кінці XVI ст. Соціум. Альманах соціальної історії. Київ: Інститут історії України НАН України, 2002, вип. 1, 111–144.
  36. Усенко І. Б. М. П. Василенко як фундатор української історико-правової науки. Правова держава. Київ: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2016, вип. 27, 8–15.
  37. Усенко І. Б. Держава і право Великого князівства Литовського у дослідженнях учених Всеукраїнської Академії Наук. Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. / Нац. ун-т "Одеська юридична академія". Одеса: Юрид. л-ра, 2009, вип. 49, 25–32.
  38. Księga pamiątkowa ku uczczeniu czterechsetnej rocznicy wydania pierwszego statutu litewskiego / Red. Stefan Ehrenkreutz. Wilno: Towarzystwo Przyjaciół Nauk, 1935, 362.