Історіографічні версії та інтерпретації історії Переяславської землі у другій половині XIII – першій половині XIV ст.

Андрій Блануца
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Інститут історії України Національної академії наук України (Україна, Київ),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
orcid.org/0000-0002-0849-8056

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2019.05.097

Завантажити PDF

 

Aнотація

Про період історії Переяславського князівства в часи Київської Русі збереглося чимало археологічних та літописних джерел, що дозволило дослідникам відносно комфортно вивчати історію Переяславщини. Цього не можна сказати про наступний період історії, від часу входження Переяслава до складу імперії Золотої Орди (1240 р.). Ще більш проблематичним для істориків став період "литовської доби" в історії Переяславської землі. Така ситуація склалася не тому, що цьому періоду бракувало дослідницької уваги, а внаслідок мінімальної збереженості джерел: як археологічних, так і писемних. Саме це і зумовило актуальність обраної теми, адже зосередження дослідницької уваги дозволить дати відповіді на низку питань, які залишаються нез’ясованими в історіографії Переяславської землі в татарські та литовські часи (друга половина XIII – 60-ті роки XVI ст.). Головним дослідницьким завданням є відповідь на питання, у яких формах продовжувалося життя на території Переяславської землі, адже на сьогодні відсутнє комплексне дослідження з цієї теми.

Дане дослідження присвячено питанням політичної та соціально-економічної історії Переяславської землі у другій половині XIII – 60-х років XVI ст. У рамках цієї проблеми будуть проаналізовані джерела та факти того, що Переяславська земля від часу монгольського завоювання продовжила існувати в межах нової територіально-адміністративної одиниці Великого князівства Литовського – Київської землі.

Відтак метою статті є дослідження комплексу питань тяглості політичної та соціально економічної історії Переяславської землі у другій половині XIII – 60-х років XVI ст.

 

Kлючові слова

Переяславська земля, Переяславське князівство, Золота Орда, Велике князівство Литовське, історіографія, історичні артефакти.

 

Бібліографія

  1. Андріяшев О. Нарис історії колонізації Переяславської землі. Записки історико-філологічного відділу ВУАН. Київ, 1931, Кн. 26, 1–29.
  2. Антонович В. Киев, его судьба и значение с XIV по XVI столетие (1362–1569). Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. Київ, 1995, 558–561.
  3. Арандаренко Н. Записки о Полтавской губернии, составленные в 1848 году: в 3-х ч. Полтава, 1852, ч. 3, 359–434.
  4. Бєляєва С. О. Про регіональну специфіку розвитку сільського господарства Середнього Подніпров’я у X–XIV ст. Старожитності Південної Русі. Матеріали ІІІ історико-археологічного семінару "Чернігів і його округа в IX–XIII ст.". (Чернігів, 15–18 травня 1990 р.). Чернігів, 1993, 82–86.
  5. Бєляєва С. О., Кубишев А. І. Поселення Дніпровського Лівобережжя X–XV ст. (за матеріалами поселень поблизу сіл Комарівка та Озаричі). Київ, 1995, 110.
  6. Веремейчик О.М., Козубовський А. Г. Середньовічний монетний скарб із розкопок Любеча. Археологія. 2016, № 1, 64–69.
  7. Владимирский-Буданов М. Заставное владение. Архив Юго-Западной России. Киев, 1911, ч. 8, т. VI, 52–53.
  8. Грушевский М. Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV столетия. Киев: Тип. Императорского Университета Св. Владимира В. И. Завадского, 1891, 460–462.
  9. Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. Київ: Наук. думка, 1995. (Пам’ятки іст. думки України), т. VI, 4–8.
  10. Грушевський М. Історія України-Руси. Львів, 1905, т. 3, 167–172.
  11. Іванченко Л. І. Пороські князі. Старожитності Південної Русі. Матеріали ІІІ історико-археологічного семінару "Чернігів і його округа в IX–XIII ст.". (Чернігів, 15–18 травня 1990 р.). Чернігів, 1993, 105–107.
  12. Квітницький М. Пороська захисна лінія: етапи формування та розвитку (у світлі писемних та археологічних джерел). Місце і значення Поросся в історії України (IX–XVII ст.): матеріали науково-практичної конференції. 28 листопада 2007 р. / Редкол.: П. Я. Степенькіна (відп. ред.) та ін. Корсунь-Шевченківський, 2007, 17–50.
  13. Клепатский П. Г. Очерки по истории земли Киевской: Литовский период. Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2007, 480, карти.
  14. Козубовський А. Г. До хронології карбування монет Володимира Ольгердовича (1362–1394). Археологія, 2016, № 4, 27–41.
  15. Козубовський Г. Переяславська земля в XIV ст. Історико-географічні дослідження в Україні. Зб. наук. пр. 2012, число 12, 96–109.
  16. Козубовський Г. А. Київське князівство при Володимирі Ольгердовичі за пам’ятками нумізматики. Старожитності Південної Русі. Матеріали ІІІ історико-археологічного семінару "Чернігів і його округа в IX–XIII ст.". (Чернігів, 15–18 травня 1990 р.). Чернігів, 1993, 131–136.
  17. Козубовський Г. А. Дані нумізматики про торгівельні шляхи в Україні в середині XIV ст. Археологія, 2012, № 3, 75–82.
  18. Козубовський Г. А. Про деякі економічні наслідки походів Гедиміна 20-х років XIV ст. Археологія, 2015, № 3, 33–43.
  19. Коринный Н. Н. Переяславская земля: X – первая половина XIII века. Киев, 1992, 67.
  20. Кулаковський П. Звинигородський повіт у литовську добу. Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського. Київ, т. IIІ, 204–237.
  21. Любавский М. К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания первого Литовского статута. Москва, 1892, 235–248;
  22. Любавский М. К. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. Москва, 1915, 95–102, 122–132.
  23. Михайлюк Ю. Південна Київщина в 60-х рр. XIV – 60-х рр. XVI ст.: державне управління та громадське самоврядування. Черкаси: "Вертикаль", 2011, 348.
  24. Місце і значення Поросся в історії України (IX–XIII ст.). матеріали науково-практичної конференції. 28 листопада 2007 р. / Редкол.: П. Я. Степенькіна (відп. ред.) та ін. Корсунь-Шевченківський, 2007, 136.
  25. Русина О. Студії з історії Києва та Київської землі. Київ: Інститут історії України НАН України, 2005, 348.
  26. Русина О. Путивльські волості XV – початку XVII ст. Записки НТШ. Львів, 1996, т. 231, 367–378.
  27. Русина О. Путивльські волості XV – початку XVII ст. Студії з історії Києва та Київської землі. Київ, 2005, 114–136.
  28. Русина О. В. Татарська й литовська доба в історії України. Політична система для України: історичний досвід і вік клики сучасності / О. Г. Аркуша, С. О. Біла, В. Ф. Верстюк та ін..; Гол. ред. В. М. Литвин. Київ: Ніка-Центр, 2008, 57–82.
  29. Русина О. В. Україна під татарами і Литвою. Київ, Видавничий дім "Альтернативи", 1998, 420.
  30. Старожитності Південної Русі. Матеріали ІІІ історико-археологічного семінару «Чернігів і його округа в IX–XIII ст.". (Чернігів, 15–18 травня 1990 р.). Чернігів, 1993, 184.
  31. Томашівський С. Українська історія. Старинні і середні віки. Львів, 1919, ч. 1, 99.
  32. Терещенко Ю. І. Україна і європейський світ: нарис історії від утворення старокиївської держави до кінці XVI ст. Київ, 1996, 173.
  33. Яблоновский А. Левобережная Украина в XV–XVIII ст. Киевская старина, 1896, т. LIII, 85–101.
  34. Pritsak O. The Pre-Ashkenazic Jews of Eastern Europe in Relation to the Khzars, the Rus’ and the Lithuanians. Ukrainian-Jewish Relations in Historical Perspective. Edmonton, 1988, 14.