МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УРЯДНИКІВ
КИЇВЩИНИ І ВОЛИНІ В СЕРЕДИНІ XVI СТОЛІТТЯ

Петро КУЛАКОВСЬКИЙ
доктор історичних наук, професор,
Національний університет "Острозька академія"
(Україна, Острог), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6310-717X

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2021.06.043

Завантажити PDF

Aнотація

У статті аналізується такий важливий аспект функціонування урядів в українських землях Великого князівства Литовського, як їх матеріальне забезпечення. Увагу зосереджено на посадах, що пережили литовську добу й продовжували роздаватися монархами після Люблінської унії 1569 р. Серед них центральне місце займав уряд воєводи, який, втім, існував лише на Київщині. Київський воєвода розпоряджався значними ресурсами, які за територіальним походженням можна поділити на три групи. Першу складали прибутки з власного воєводства у формі податків, данин і мит, якими обтяжувалися різні версти соціуму Київської землі. Друга група формувалася за рахунок наданих великим князем воєводі преференцій щодо збору данин з територій, які традиційно не входили до юрисдикції київського воєводи. Джерелом виникнення третьої групи була добра воля великого князя у Вільні. Кошти цієї групи виділялися прямо з господарського скарбу. Вже сама структура прибутків очільника Київщини свідчить про перманентний брак ресурсів для забезпечення різних функцій, покладених на нього і насамперед повʼязаних з обороною та дипломатичними місіями до Криму. Звідси виникала необхідність періодичних, а часами й постійних дотацій, скерованих на ефективне виконання покладених на воєводу обовʼязків.
З цієї точки зору становище старост, особливо Південної Київщини, виглядало дещо кращим. Значний прибуток приносили їм данини з уходників і козаків, різні мита, включаючи судові, податки на підприємницьку діяльність на території староства. Опосередкований дохід давали також трудові повинності, накладені на місцеве населення. Ступінь підпорядкованості цих старост воєводі був відносно незначним.
Інститут старост на Волині мав ще більше значення з огляду на відсутність в регіоні такого уряду як воєвода. Маршалок землі Волинської, що був умовним аналогом київського воєводи, насправді мав лише військову владу в регіоні, а його доходи залежали від староства, що йшло в комплекті з маршалківством (Луцьке чи Володимирське).
Уряди ключника, городничого і мостовничого функціонували в обох регіонах Великого князівства Литовського. Влада двох останніх концентрувалася в ключових замках обох земель – Київ, Луцьк, Володимир, Кременець, а юрисдикція ключника стосувалася господарського ключа – населених пунктів у межах староств, доходи з якого мали йти на загальнодержавні потреби.
Більшим впливом коронного права слід пояснити появу на Волині урядів хорунжого і войського, діяльність яких передбачала невелике матеріальне забезпечення.
Реформа 1565–1566 рр. поклала початок роботі підкоморських та земських судів, що ставали органами шляхетського самоврядування. Діяльність відповідних канцелярій та присутність в них урядників, включених до земської ієрархії – підкоморія, земського суддю, підсудка й писаря, передбачала надання ними судових, нотаріальних та межувальних послуг на платній основі.
Загалом, матеріальне забезпечення урядів українських земель Великого князівства Литовського не вирізнялося системністю. Часто, особливо щодо київських воєвод, великий князь схвалював рішення на предмет додаткового фінансування зі скарбу. Реформа 1565–1566 рр. в цьому плані організованості не додала. Натомість, її плюсом стало регламентування джерел фінансування новостворених урядів – підкоморія, земських судді, підсудка і писаря.

Ключові слова

Уряди, матеріальне забезпечення, Волинь, Київська земля, Велике князівство Литовське, реформа.

Джерела

РГАДА – Российский государственный архив древних актов (г. Москва) [Russian State Archive of Early Acts (Moscow)].

Бібліографія

  1. Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной Комиссией для разбора древних актов, учрежденной при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Киев: Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1886, ч. 7: Акты о заселении Юго–Западной России, т. І: 1471–1664, ІІ+85+647+ХІІ.
  2. Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной Комиссией для разбора древних актов, учрежденной при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Киев: Типография С. В. Кульженко, 1907, ч. 8, т. IV: Акты о землевладении в Юго-Западной России XV-XVIII вв., ІІ+224+451+66+ХХІ.
  3. Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной Комиссией для разбора древних актов, учрежденной при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Киев: Типография Императорского Университета св. Владимира, 1907, ч. 8: Материалы по истории местного управления в связи с историей сословной организации, т. V: Акты об украинской администрации XVI–XVII вв., 118+560+XXXVII+II.
  4. Безпалько В. Забезпечення підводами і стаціями посольської служби в обовʼязках адміністрації Київської землі (до 1569 р.). Український історичний збірник: наукові праці аспірантів та молодих вчених. Київ: Інститут історії України НАН України, 2008, вип. 11, 26–41.
  5. Ващук Д. "Абыхмо дєръжали ихъ подле права ихъ земъли" (Населення Київщини та Волині і великокнязівська влада в XV–XVI ст.): Монографія. Київ: Інститут історії України НАН України, 2009, 320.
  6. Українське повсякдення ранньомодерної доби: збірник документів, вип. 1: Волинь XVI ст. / Наук. ред. Ірина Ворончук. Київ: “Фенікс”, 2014, 740.
  7. Довнар-Запольский М. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах. Киев: Типография Императорского Университета св. Владимира, 1901, т. 1, 713.
  8. Клепатский П. Очерки по истории Киевской земли. Литовский период. Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2007, 480.
  9. Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року / Підгот. В. Кравченко. Київ: "Простір М", 2005, 600.
  10. Торгівля на Україні XIV – середина XVII століття. Волинь і Надніпрянщина / Упорядн. В. М. Кравченко, Н. М. Яковенко. Київ: Наукова думка, 1990, 408.
  11. Крикун М. Брацлавське воєводство у XVI–XVIII століттях. Статті і матеріали. Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2008, 412.
  12. Крикун М. Земські уряди на українських землях у XV–XVIII ст. Його ж. Воєводства Правобережної України у XVI–XVIII століттях. Статті і матеріали. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012, 589–664.
  13. Любавский М. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания Первого Литовского статута. Исторические очерки. Москва: Университетская типография, 1892, VIII+884+C+VI.
  14. Малиновский И. Сборник материалов, относящихся к истории Панов-Рады Великого княжества Литовского. Томск: Паровая лито-типография П. И. Макушина, 1901, IV+XX+95.
  15. Книга Київського підкоморського суду (1584–1644) / Відпов. ред. В. В. Німчук. Київ: Наукова думка, 1991, 344.
  16. Собчук В. Від коріння до крони. Дослідження з історії князівських і шляхетських родів Волині XV – першої половини XVII ст. Кременець: ПП Дятлик М. С., 2014, 508.
  17. Старченко Н. Прибутки судових урядників Волинського воєводства в останній третині XVI століття. Український археографічний щорічник. Київ: Український письменник, 2012, вип. 16–17, 165–186.
  18. Статутъ Великого князьства Литовского 1566 года. Временник императорского Московского общества истории и древностей российских. Москва: В Университетской типографии, 1855, кн. 23, 1–242.
  19. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie / Wyd. przez B. Gorczaka. Lwów: Z drukarni Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1890, t. ІІІ: 1432–1534, XII+XXXVI+556.
  20. Boniecki A. Poczet rodów w Wielkiem księstwie Litewskim w XV i XVI wieku. Warszawa: Druk J. Bergera, 1887, XV+425+XLIX.
  21. Góralski Z. Urzędy i gоdności w dawnej Polsce. Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1998, 284.
  22. Lietuvos Metrika. 4-oji Teismų bylų knyga (1522–1530) / Spaudei parengé S. Lazutka, I. Valikonytė, G. Kirkienė, E. Gudavičius, J. Karpavičiene, S. Viskantaitė. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 1997, 664.
  23. Urzędnicy wołyńscy XIV–XVIII wieku. Spisy / Oprac. M. Wolski. Kórnik: Biblioteka Kórnicka 2007, 190.
  24. Źródła dziejowe. Warszawa: Skł. gł. w księg. Gebethnera i Wolffa, 1889, t. XIX: Ziemie Ruskie. Wołyń i Podole / Wyd. A. Jabłonowski, II+128+367+XLVI.