Шляхта Великого князівства Литовського на Чернігово-Сіверщині (1618–1648 рр.)
Петро Кулаковський
доктор історичних наук, професор кафедри країнознавства
Національного університету «Острозька академія» (Україна, Острог),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
orcid.org/0000-0001-6310-717X
DOI: https://doi.org/10.15407/ul2019.05.063
Завантажити PDF
Aнотація
Відвойована в ході війн початку XVII ст. Чернігово-Сіверщина увійшла до складу Польсько-Литовської держави спустошеною і позбавленою більш-менш цілісної соціальної структури. Перед Варшавою постало масштабне завдання колонізації набутих територій. З огляду на сутність Речі Посполитої, ключовим питанням, яке належало вирішити, стало залучення туди представників шляхетського стану. Вони мали бути не лише провідниками колонізаційних цілей, але й гарантами створення ефективної системи прикордонної регіональної оборони. Третя ціль, яку намагалися досягти у Варшаві, формулювалася абсолютно логічно – винагородити учасників війн з Московською державою за рахунок здобутих земель Чернігово-Сіверщини. Людського ресурсу в Польсько-Литовській державі вистачало – в країні спостерігався надлишок мало- і безземельної шляхти. Однак по території країни вона концентрувалася нерівномірно. Високі показники бути притаманні для Мазовії. Сподівалася на покращення свого майнового стану численна дрібна шляхта Волинського й Київського Полісся. Третім центром постачання кадрів на Чернігово-Сіверщину стали воєводства Великого князівства Литовського, для яких був характерний брак земельного фонду й надлишок перехідних верств між селянством і знаттю, зокрема бояр, та дрібнопомісної шляхти. Нобілітет Князівства, який особливо активно прибував в околиці Чернігова й Новгорода-Сіверського у проміжку від укладення Деулінського перемир’я (1618) до початку Смоленської війни (1632), можна поділити на чотири групи. Першу групу представляли ротмістри часів московських експедицій, добре відомі й відносно заможні представники литовсько-білоруського нобілітету. На Чернігово-Сіверщині вони увійшли (або спробували увійти) до економічної еліти. Земельні надання для них вирізнялися значним масштабом, зважаючи на потенційний колонізаційний ресурс. Ця група в регіоні представлена родами Паців, Тризн, Полубінських. З них лише Пацам вдалося виконати поставлене завдання. Друга група представлена чернігівськими й новгород-сіверськими земськими урядниками. Свої уряди вони заслужили впродовж тривалої військової кар’єри, підкріпленої особистими зв’язками з центральними урядниками (гетьманами) чи навіть членами правлячої королівської родини. Якщо ж уряди були функціональними (підкоморій, суддя, підсудок, писар), у гру входила відповідна юридична й діловодна підготовка. Серед них слід виділити тих, хто основну свою діяльність провадив поблизу, але не на Чернігово-Сіверщині (Е. Стравінський, Д. Керло), і тих, хто вкоренився на місцевому ґрунті (С. Огницький, С. Мінвід). Третю групу мігрантів склали товариші військових підрозділів, очолюваних впливовими регіональними політиками (С. Пац, О. Пісочинський та ін.). Їх завданням стало формування базової системи оборони Чернігово-Сіверщини. Таких людей тут виявилося значно менше, ніж у сусідньому Смоленському воєводстві. Як наслідок, під час Смоленської війни (1632–1634) виявилися корінні вади цієї системи, які спробували ліквідувати вже після її завершення. Ця група часами представлена цілими родинними вояцькими братствами (Гарабурди). Зрештою, четверта група мігрантів формувалася з числа клієнтів, слуг, орендарів місцевих магнатських родин. Вони прибули в регіон разом зі своїми патронами, увійшли до складу їх дворів (господарської, військової та діловодно-юридичної складових). Їх кар’єра була майже цілком пов’язана з Чернігово-Сіверщиною. Серед них виявилося найбільше людей, що залишилися в регіоні після його переходу під козацький контроль.
Kлючові слова
Міграція, шляхта, Чернігово-Сіверщина, ленне право, привілей, московська експедиція.
Aрхіви
Archiwum Główny Akt Dawnych w Warszawie.
Российский государственный архив древних актов.
Бібліографія
- Білоус Н. Київ наприкінці XV – першій половині XVII століття. Міська влада і самоврядування. Київ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2008, 360.
- Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618–1648). Київ: Темпора, 2006, 496.
- Літвін Г. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569–1648). Київ: ДУХ і ЛІТЕРА., 2016, 616.
- Універсали Богдана Хмельницького 1648–1657 / Упоряд. І. Крип’якевич, І. Бутич. Київ: Видавничий дім "Альтернативи", 1998, 383.
- Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV – до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. Київ: Критика, 2008, 472.
- Krawczuk W. Sumariusz metryki koronnej. Księga wpisów kancelarii koronnej podkanclerzego Tomasza Zamoyskiego z lat 1628–1635 ze zbiorów sztokholmskiego Riksarkivet sygnatura Skokloster E[nskilda] 8636. Kraków: Towarystwo Wydawnicze "Historia Jagellonica", 1999, 133.
- Kulecki M. Wygnańcy ze Wschodu. Egzulanci w Rzeczypospolitej w ostatnich latach panowania Jana Kazimierza i za panowania Michała Korybuta Wiśniowieckiego. Warszawa: DIG, 1997, 237.
- Litwin H. Napływ szlachty polskiej na Ukrainę 1569–1648. Warszawa: Semper, 2000, 224.
- Lulewicz H. Połubiński Konstanty h. własnego. Polski Słownik Biograficzny. Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódź: Wydawnictwo PAN, 1983, т. XXVII, 368–369.
- Materiały genealogiczne, nobilitacie, indygenaty w zbiorach Archiwum Głównego Akt Dawnych w Warszawie / Oprac. A. Wajs. Warszawa: DIG, 1995, 136.
- Rejestry popisowe pospolitego ruszenia szlachty Wielkiego księstwa Litewskiego z 1621 roku / Oprac. Andrzej Rachuba. Warszawa: DIG, 2015, 174.
- Urzędnicy województw Kijowskiego i Czernihowskiego XV–XVIII wieku. Spisy / Oprac. E. Janas, W. Kłaczewski. Kórnik: Poznańska drukarnia naukowa, 2002, 344.
- Wolff J. Pacowie. Materiały historyczno-genealogiczne. Petrsburg: z drukarni F. Suszczyńskiego, 1885, 375.
- Źródła dziejowe. Warszawa: skł. gł. w księg. Gebethnera i Wolffa, 1897, т. XXII: Ziemie Ruskie. Ukraina (Kijów–Bracław) / Wyd. Aleksander Jabłonowski, 736+LX.