Караул в історичних джерелах XV–XVI ст.

​Ольга Білецька
кандидат історичних наук, вчитель Осичківської ЗОШ І–ІІІ ступенів,
(Україна, с. Осички, Савранський район, Одеська область),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
orcid.org/0000-0001-5716-387X

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2019.05.028

Завантажити PDF

 

Aнотація

Дослідження присвячено поселенню Караул, що датується XV–XVI ст. Стаття базується на письмових джерелах. Під час проведення розвідки були задіяні наративні джерела (хроніка Яна Длугоша) і десять документальних джерел. У результаті автор дійшов до висновку, що в джерелах міститься інформація щодо двох різних населених пунктів. Обидва вони знаходилися на річці Дністер. Перший Караул (який іноді в документах записано як Калаур) розташовувався на території сучасного с. Катеринівка (побизу с. Рашково) Кам'янського району невизнаної Придністровської Республіки (або Придністров'я). Відгомін тих часів зберігся у назві лісу Калаур в околицях с. Рашково. Інший Караул, швидше за все, був у гирлі Дністра на узбережжі Карагвольської затоки.

 

Kлючові слова

Караул, Поділля, Північне Причорномор'я, історична географія України XV–XVI ст., Велике князівство Литовське, Польське королівство, королівські привілеї, ханський ярлик, подільські замки.

 

Бібліографія

  1. Антонович В. Б. Несколько данных о землевладении в Южной Украине в XV веке. Киевская старина, 1896, №10 (октябрь), 9–19.
  2. Анцупов И. А. Города и местечки Приднестровья. Ежегодный исторический альманах Приднестровья, 1998, № 2, 24–36.
  3. Архив Юго-Западной Руси. Київ, 1894, ч. 8, т. 2.
  4. Белецкая О. В. Имя великого князя литовского Витовта в названиях Северного Причерноморья XVI–XVIII веков. Lietuvos Istorijos Studijos. Vilnius, 2018, № 42, 7–28.
  5. Белецкая О. В. Маяк в XIV–XVI веках (материалы к изучению исторической географии Подолии и Северного Причерноморья). Золотоордынская цивилизация. Казань, 2016, вып. 9, 186–196.
  6. Білецька О. В. Качибей у світлі джерел XV–XVI століть (матеріали до вивчення історичної географії Поділля та Північного Причорномор’я). Збірник історичного факультету. Одесса, 2015, т. 26, 232–258.
  7. Білецька О. В. Поділля на зламі XIV–XV ст.: до витоків формування історичної області. Одеса, 2004.
  8. Білецька О. В. Роль зовнішньої торгівлі в польсько-татарських відносинах у другій половині XIV–XV ст. Історія торгівлі, податків та мита: зб. наук. праць. Дніпропетровськ, 2010, № 1, 57–64.
  9. Білецька О. В. Теодорик з Бучача – тримач середньовічного Качибея. Древнее Причерноморье. Материалы международной конференции VІІІ-е чтения памяти профессора Петра Осиповича Карышковского (11–12 марта 2008 г., Одесса). Одесса, 2008, 40–46.
  10. Броневский М. Описание Крыма. Записки Одесского общества истории и древностей, 1865, т. 6, 333–367.
  11. Брун Ф. Судьбы местности, занимаемой Одессой. Черноморье. Сборник исследований по истории географии Южной Росиии. Одесса, 1879, 160–188.
  12. Геррітц Г. Карта Росії, званої по-іншому Московією. 1641. Вавричин М., Дашкевич Я., Кришталович У. Україна на стародавніх картах. Кінець XV ст. – перша половина XVII ст. Київ, 2006, 181.
  13. Грушевський М. C. Барське староство. Історичні нариси (ХV–XVIII ст.). Львів, 1996.
  14. Грушевський М. C. Історія України-Руси. Київ, 1993, т. 4.
  15. Грушевський М. С. Чорноморська торговельна дорога XIV–XV в. Замки Каравул. Чорний город і Качибей. Грушевський М. C. Історія України-Руси. Київ, 1994, т. 5, 607–609.
  16. Гулевич В. П. Кримське ханство й Північне Причорномор’я в період правління Гаджі Ґірея (1442–1466). Український історичний журнал, 2014, № 6, 4–28.
  17. Гулевич В. П. Северное Причерноморье в 1400–1442 гг. и возникновение Крымского ханства. Золотоордынское обозрение. Казань, 2013, вып. 1, 110–147.
  18. Документи Брацлавського воєводства 1566–1606 років. Упорядники М. Крикун, О. Піддубняк. Львів, 2008.
  19. Жарких М. Павло Халебський. Київ, 2012. URL: http://shron. chtyvo.org.ua/Zharkykh_Mykola/Pavlo_Khalebskyi.pdf.
  20. Історія Хаджибея (Одеси) 1415–1795 рр. в документах. За ред. Т. Г. Гончарука. Одеса, 2000.
  21. Клепатский П. Очерки по истории Киевской земли. Біла Церква, 2007.
  22. Кулаковський П. Роль князя Костянтина Острозького в організації оборони південних рубежів ВКЛ у першій половині XVI ст. Ukrainа Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського. Київ, 2013, т. 2, 82–95.
  23. Лесников М. П. Пути балтисйско-черноморской торговки XIV–XV веков. Московский Государственный Педагогический Институт им. В. И. Ленина. Ученые записки. Выпуск 294: Проблемы экономического и политического развития Европы в Средние века и античную епоху. Москва, 1969.
  24. Литвинчук І. В., Рибчинський О. В. Маловідомий литовський замок Каравул на Дністрі поч. XV ст.: проблеми ревалоризації, консервації та музеєфікації городища. Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України. Матеріали XVIII науково-краєзнавчої конференції, 19 жовтня 2018. Меджибіж, 2018.
  25. Литовська Метрика. Книга 561. Ревізії українських замків 1545 р. Підготував В. Кравченко. Київ, 2005.
  26. Мальченко О. Укріплені поселення Брацлавського, Київського і Подільського воєводств (ХV – середина ХVII с.). Київ, 2001.
  27. Михайловський В. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV – 70-х роках XVI століття. Київ, 2012, ХХІІ+450, іл.
  28. Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле (Преимущественно по летописям). Киев, 1885.
  29. Н. М. Левобережная Украина в XV–XVIII ст.: Очерк колонизации. Киевкая старина. Киев, 1896, № 5, т. LIII, 261–265.
  30. Петрунь Ф. Нове про татарську старовину Бозько-Дністрянського лиману. Східний світ, 1928, № 6, 155–171.
  31. Петрунь Ф. Ханські ярлики на українські землі: (До питання про татарську Україну). Східний світ, 1928, № 2, 170–185.
  32. Пилипчук Я. В. Новая татарская политика Великого княжества Литовского. Сигизмунд и татары, 1506–1516. Крымское историческое обозрение. Бахчисарай–Казань, 2014, вып. 2, 98–124.
  33. Полехов С. В. «Список городов Свидригайла». Датировка и публикация. Древняя Русь. Вопросы медиевистики. Москва, 2014, № 4 (58), 111–125.
  34. Привілеї міста Львова (XIV–XVIII ст.). Упоряд. Мирон Капраль. Львів, 1998.
  35. Путешествие патриарха Антиохийского Макария. Киевский список рукописи Павла Алепкого. Под ред. В. С. Рыбалкина. Киев, 2015.
  36. Радзиховская Е. А., Боренко А. С. Крепость князя Витовта у Гильбера де Ланнуа и приднестровские топонимы средневековх карт. Древнее Причерноморье. Одесса, 2011, 422–428.
  37. Рашково. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/
  38. Розов В. Українські грамоти. Том 1: XIV в. і перша половина XV в. Київ, 1928, 4+176+75+IX. (Історично-Філологічний Відділ Української Академії Наук, Збірник № 63).
  39. Русина О. В. Україна під татарами і Литвою. Київ: Видавничий Дім "Альтернативи", 1998, 319. (Україна крізь віки: в 15 т. Т. 6).
  40. Сапожников І. В. Нове письмове джерело сер. XVI ст. з історії та археології Північного Причорномор’я. Київська старовина. 2002. № 5, 110–119.
  41. Сапожников І., Аргатюк С., Левчук В. Подорож Дністром до Аккерману графа Валеріана Дзєдушицького 1785 р. Південний Захід. Одесика. Історико-краєзнавчий науковий альманах. Одеса, 2019, вип, 26, 48–97.
  42. Словник староукраїнської мови ХІV–ХV вв. За ред. А. Л. Гумецької, І. М. Керницького. Київ, 1977, т. 1.
  43. Український степовий кордон в сер. XVI ст. (спогади барського старости Бернарда Претвича). Упор. О. Є. Мальченко. Запоріжжя–Київ, 1997.
  44. Фрагмент карти Г. Л. де-Боплана, 1650 р. URL: http://papacoma.narod.ru/maps/kordt1/kordt1-maps/kordt1-map32b.jpg
  45. Шабульдо Ф. «Семeновы люди»: их территория и роль в политических отношениях между Крымом и Литвой на исходе XV века. Ruthenica. Київ: Інститут історії України НАН України, 2010, т. IX, 57–73.
  46. Янко М. П. Топонімічний словник України. Словник-довідник. Київ, 1998.
  47. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego. Т. 12. Lwów, 1887, 564.
  48. Bronovius M. Tartariae descriptio. Russia seu Moscowia itemque Tartaria. Commentario topografico atque politico illusratae. Lugdunum Batavorum: Ex officina Elzeriana, 1630.
  49. Cazacu M. A propos de l'expansion Polono-Lituanienne au Nord de la Mer Noire aux XIVe-XVe sièscles: Czarnigrad, la “Cité Noire” de l’embouchure du Dniestr. Passé Turco-Tatar Présent Soviétique. Études offertes à Alexandre Bennigsen. Paris: Éditos Peeters-Louvain-Paris, 1986, 99–122.
  50. Długossus I. Historiae Polonicae libri ХІІ, quorum sex posteriores nondum editi, in lucem prodeunt et cum praefatione Henrici L. B. ab Huyssen. Francofurti et Lipsiae, 1712, t. 2.
  51. Długossus I. Historiae Polonicae libri ХІІ, quorum sex posteriores nondum editi, in lucem prodeunt et cum praefatione Henrici L. B. ab Huyssen. Francofurti et Lipsiae, 1711, t. 1.
  52. Długosz J. Roczniki czyli Kroniki sławnego Królestwa Polskiego. Warszawa, 2009. Ks. 12: 1445–1461.
  53. Documentele moldoveneşti înainte de Ştefan cel Mare. Iaşi, 1932, t. ІІ.
  54. Kołodziejczyk D. The Crimean Khanate and Poland-Lithuania. International Diplomacy on the European Periphery (15th–18th century). A study of Peace Treaties Followed by Annotated Document. Leiden-Boston, 2011.
  55. Kurtyka J. Podolia: the "Rotating Borderland" at the Crossroads of Civilizations in the Middle Ages and in the Modern Period. On the Frontier of Latin Europe Integration and Segregation in the Red Ruthenia, 1350–1600. Warsaw, 2004, 119–187.
  56. Kurtyka J. Repertorium podolskie. Dokumenty do 1430 r. Rocznik Przemyski. 2004, t. XL, z. 4: Historia, 127–269.
  57. Pułaski K. Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukainy. Monografie i wzmianki. Brody, 1911, t. I.
  58. Sarnicius S. Descriptio veteris et novae Poloniae cum di visione eiusdem veteri et nova. Długossus I. Historiae Polonicae libri ХІІ. Francofurti et Lipsiae, 1712, t. ІІ, 1873–1944.
  59. Skarbiec diplomatow papiezkich, cezarskich, królewskich, książęcych, uchwał narodowych, postanowien rożnych wladz i urźędów posługujących do kryticznego wyjaśnienia dziejów Litwy, Rusi, Litewskiej i ościennych im krajow. Wilno,1860, t. 2.
  60. Warszawa. Gabinet Rycin Biblioteki Uniwersyteckiej w Warszawie. Brzegi Dniestru pod Raszkowem I. Müntz, Johann Heinrich (1727–1798) rysownik. URL: https://bit.ly/2Oak2Xs.
  61. Zbiór dokumentów małopolskich. Wyd. I. Sułkowska-Kuraś i S. Kuraś. Wrocław, 1974, cz. VI.
  62. Zbiór dokumentów małopolskich. Wyd. I. Sułkowska-Kuraś i S. Kuraś. Wrocław, 1975, cz. VIІІ.
  63. Źródła dziejowe. Warszawa, 1894, t. XXI.
  64. Źródła dziejowe. Warszawa, 1897, t. XXII.