Литовська верхівка та «українське питання»: політика шляхетсько-магнатських кіл ВКЛ стосовно козацької України в умовах московсько-польської війни 1654–1667 рр.

Володимир Газін
кандидат історичних наук, доцент,
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (Україна, Кам’янець-Подільський),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2017.04.073

Завантажити PDF

 

Анотація

У статті проаналізована позиція магнатсько-шляхетської верхівки Великого князівства Литовського стосовно вирішення «українського питання» в умовах триваючої московсько-польської війни 1654–1667 рр. Акцентовано увагу на тому, що, по-перше, серед керівних кіл Литви означилося декілька угруповань, які різнилися підходами до цієї проблеми, а по-друге, у своїй більшості литовська шляхта та магнатерія, виношуючи надії, що мирна угода з Москвою створить сприятливі передумови для звільнення окупованих царськими військами литовських територій, саме з такого контексту виходили в оцінці перспектив угод з Чигирином. Відтак, лінія литовців спрямована була на недопущення будь-якого загострення в стосунках з Москвою, яке могло б ще більше ускладнити становище власне Литви. Це позначилося на позиції щодо козацької України та вирішення «українського питання», яка призвела до того, що литовці у цих питаннях підтримали «партію війни» у керівних колах Речі Посполитої.

 

Ключові слова

«Українське питання», Велике князівство Литовське, шляхта, «партія війни».

 

Бібліографія

  1. Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. К., 1997. Т. ІХ-2. 776 с.
  2. Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. К., 1998. Т. Х. 408 с.
  3. Заборовский Л. В. Великое княжество Литовское и Россия во время польского Потопа (1655–1656): Документы, исследование. М., 1994. 189 с.
  4. Заборовский Л. В. Россия, Речь Посполитая и Швеция в середине XVII в.: Из истории междунар. отношений в Вост. и Юго-Вост. Европе. М., 1981. 180 с.
  5. Коссаржецький К. Велике князівство Литовське і Гадяцька унія // Гадяцька унія 1658 року / редкол. П. Сохань, В. Брехуненко та ін. К., 2008. С. 177–227.
  6. Памятники, изданные Временною Комиссіею для разбора древнихъ актовъ, высочайше учрежденною при Кіевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ Генералъ-ГубернаторѢ. К., 1852. Т. 3. 438 с.
  7. Памятники, изданные Киевскою комиссіею для разбора древнихъ актовъ. К., 1898. Т. 3. 600 с.
  8. Федорук Я. Віленський договір 1656 року: Східноєвропейська криза і Україна у середині XVII століття. К., 2011. 623 с.
  9. Флоря Б. Н. Русское государство и его западные соседи (1655–1661 гг.). М., 2010. 656 с.
  10. Czapliński W. Rola magnaterii i szlachty w pierwszych latach wojny szwedzkiej // Polska w okresie drugiej wojny północnej 1655–1660. Warszawa, 1957. T. 1. S. 137–196.
  11. Kossarzecki K. Kampania roku 1660 na Litwie. Zabrze, 2005. 461 s.
  12. Kroll P. Od ugody Hadziackiej do Cudnowa. Kozaczyzna między Rzecząpospolitą a Moskwa w latach 1658–1660. Warszawa, 2008. 452 s.
  13. Kubala L. Wojna moskiewska r. 1654–1655 // Szkiców historycznych. Serya III. Warszawa, 1910. 443 s.
  14. Kubala L. Wojny duńskie і pokój Oliwski 1657–1660 // Szkiców historycznych. Serya VI. Lwów, 1922. 651 s.
  15. Rawita-Gawroński F. R. Próba pojednania z Rusią. Poselstwo Bieniewskiego: od śmierci B. Chmielnickiego do umowy chadziackiej. Kraków, 1907. 93 s.
  16. Wójcik Z. Dyplomacja polska w okresie wojen drugiej połowy XVII wieku (1648–1699) // Historia dyplomacji polskiej. T. II (1572–1795) / pod red. Zbignewa Wójcika. Warszawa, 1982. S. 163–330.
  17. Wójcik Z. Traktat Andruszowski i jego geneza. Warszawa, 1959. 281 c.