Перспективи козацької України під «опікою» Москви після 1654 р. в поглядах Альбрехта Станіслава і Януша Радзивіллів

Олександр Юга
кандидат історичних наук, старший викладач,
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка,
(Україна, Кам’янець-Подільський),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2017.04.043 

Завантажити PDF

 

Анотація

У статті з’ясовується сутність української політики Московії після прийняття Б. Хмельницьким на початку 1654 р. царської протекції через призму поглядів представників політичної еліти Великого князівства Литовського середини XVII ст. – великого канцлера Альбрехта Станіслава Радзивілла та віленського воєводи, польного гетьмана Януша Радзивілла. Визначено чинники, які впливали на сприйняття й оцінки литовською владною верхівкою задумів і цілей Москви щодо козацької України.

З’ясовано, що з однієї сторони застереження литовськими урядовцями українсько-го гетьмана щодо небезпеки з боку Москви були одним зі способів досягнення розриву українсько-російського військового союзу (а це було головне завдання польсько-литовської політики) та повернення козацької України до складу Речі Посполитої шляхом створення різко негативного образу Московської держави. Проте, з іншої сторони – засвідчували реальне розуміння представниками литовської правлячої верхівки того, що Москва після Переяслава дійсно розпочне «опікуватися» козацькою Україною, але виключно в контексті властивого для Кремля бачення подальшого місця українських земель у складі Московської держави. Посуті, в їх розумінні йшлося про перетворення козацької України та всього українського суспільства у «підданих холопів».

 

Ключові слова

Річ Посполита, Велике князівство Литовське, еліта, Московія, козацька Україна.

 

Бібліографія

  1. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. СПб., 1878. Т. 10: 1653–1654. [6], 8, 838 cтб., 24.
  2. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. СПб., 1889. T. XIV. [4], V, 18 c., 902 стб., 39.
  3. Брехуненко В. Східна брама Європи. Козацька Україна в середині XVII – XVIII ст. К., 2014. 503 с.
  4. Бульвінський А. Українсько-російські взаємини 1657–1659 років в умовах цивілізаційного розмежування на Сході Європи. К., 2008. 680 с.
  5. Газін В. В. Зовнішня політика Московської держави напередодні та з початком російсько-польської війни 1654–1667 рр. // Наукові праці КПНУ ім. І. Огієнка: Історичні науки. Кам’янець-Подільський, 2008. Т. 18: На пошану професора В. С. Степанкова. С. 392–401.
  6. Горобець В. «Волимо царя східного»: Український гетьманат та російська династія до і після Переяслава. К., 2007. 464 с.
  7. Грушевський М. С. Історія України-Руси. К., 1997. Т. IX. Ч. 2: 1654–1657. С.871–1630.
  8. Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. Т. 3: (1651–1654 рр.) / Упорядн. о. Ю. Мицик. К., 2014. 424 c.
  9. Санин Г. А. Россия, Украина и Трансильвания в системе международных отношений середины XVII в. // Государственность, дипломатия, культура в Центральной и Восточной Европе XI–XVIII веков. М., 2005. С. 100–125.
  10. Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет: наукове видання. К., 2009. 680 с.
  11. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст. (1648–1676 рр.). К., 2009. 448 с.
  12. Степанков В., Степанков В. Жванецька кампанія 1653 року та її наслідки для козацької України: джерела до вивчення теми (на допомогу викладачам, учителям, студентам та краєзнавцям) // Проблеми дидактики історії. Кам’янець-Подільський, Вип 6. С. 37–73.
  13. Федорук Я. О. Віленський договір 1656 року: Східноєвропейська криза і Україна у середині XVII століття. К., 2011. 623 с.
  14. Федорук Я. О. Переговори Речі Посполитої з Москвою і укладання Віленського миру (1654–1656) // Переяславська рада 1654 року (Історіографія та дослідження). К., 2003. С. 796–861.
  15. Федорук Я. О. Українська проблематика на віленських переговорах між Річчю Посполитою та Росією восени 1656 р. // Укр. іст. журн. 2012. № C. 52–64.
  16. Чухліб Т. В. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648–1714 рр. К., 2005. 640 с.
  17. Чухліб Т. В. Козаки і Монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648–1721 рр. К., 2009. 616 с.
  18. Bobiatyński K. Od Smolenska do Wilna. Wojna Rzeczpospolitej z Moskwa, 1654–1655. Zabrze, 2004. 286 s.
  19. Kaczmarczyk J. Ugoda w Perejasławiu – konieczność czy wybór? // Małopolskie Studia Historyczne. 1982. R. 25. S. 413–435.
  20. Kossarzecki K. Szlachta litewska wobec panowania szwedzkiego i moskiewskiego w okresi załamania Rzeczypospolitej przełomu 1655 i 1656 roku // Z dziejów stosunków Rzeczypospolitej Obojga Narodow ze Szwecją w XVII wieku. Warszawa, 2007. S. 277–301.
  21. Kubala L. Wojna moskiewska r. 1654–1655. Warszawa, 1910. 443 s.
  22. Matwijow M. Koncepcje polityki Janusza Radziwiłła w latach 1648–1655. Proba interpretacji / Z dziejow i tradycji Srebrnego Wieku. Studia i materiały pod red. J. Pietrzaka // Acta Universitatis Wratislaviensis. Wrocław, 1990. № 1108. Historia LXXV. S. 33–42.
  23. Radziwiłł A. S. Pamiętnik o dziejach w Polsce. Warszawa, 1980. T. III: 1647–1656. 613
  24. Radziwiłł A. S. Pamiętnik o dziejach w Polsce. Warszawa, 1980. T. III: 1647–1656. 613 s.
  25. Wójcik Z. Wielkie Księstwo litewskie wobec Szwecji, Rosji i powstań kozackich // Przegląd Wschodni. Warszawa, 1991. T. I. Z. 3. S. 557–593.