Литовські Статути у повсякденній практиці середини XVI ст. (на прикладі родини Чорторийських)

Дмитро Ващук
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Інститут історії України Національної академії наук України (Україна, Київ),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2017.04.032 

Завантажити PDF

 

Анотація

У статті розглянуто шість документів, які є частиною архівного фонду № 293 (Західно-Руські акти) Відділу рукописів Російської національної бібліотеки (м. Санкт-Петербург) та стосуються української родини князів Чорторийських. У них зафіксовано дію норм Першого (1529 р.) та Другого (1566 р.) Литовських Статутів.

Три документи (датовані 8 березня 1557 р., 22 лютого 1563 р. та 1 липня 1564 р.) стосуються кримінальних злочинів, пов’язаних із нападом на підданих князя Івана Федоровича Чорторийського та незаконного захоплення землі. У перших двох справах відповідачем мав стати князь Василь-Костянтин Острозький та його степанський урядник, у другому – княгиня Беата з Костельця зі своїм боярином Рупшею. Інші три документи відносяться до періоду функціонування Другого Литовського Статуту 1566 р. Зокрема, маємо два записних листи новгородського воєводи Остафія Івановича Горностая своїй дружині, княжні Олені Іванівні Чорторийській, від 7 грудня 1568 р. Спершу він «водлуг права посполитого и Статуту земского» відписав Олені третину своїх маєтків в еквівалентній сумі 4000 кіп грошей, отриманих у придане. Іншим листом воєвода заповів вказану суму дружині на випадок своєї смерті. Крім цього, 20 грудня 1568 р. О. Горностай, «выполняючи обычай права посполитого и Статуту земского на вряде господарском в замку Луцком», позичив у О. Чорторийської 3000 кіп грошей, а в заставу віддав декілька своїх маєтків.

 

Ключові слова

Перший Литовський Статут, Другий Литовський Статут, родина Чорторийських, Велике князівство Литовське.

 

Бібліографія

  1. Блануца А. Норма про «trzeciznu» в Першому Литовському Статуті та її рецепція до кінця XVI століття // Pirmasis Lietuvos Statutas ir epocha: straipsnių rinkinys / sudarė Irena Valikonytė ir Lirija Steponavičienė. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 2005. Р. 99–106.
  2. Блануца А. Земельна політика Яґеллонів на українських теренах Великого князівства Литовського (1440–1572 рр.). К., 2017. 423 с.
  3. Борисенок С. Утворення професійної адвокатури в Литовсько-Руській державі // Праці комісії для виучування західно-руського та вкраїнського права. К., 1927. Випуск третій. С. 83–149.
  4. Дзярновіч А. Выкарыстанне працэдурных нормаў I-га Статута Вялікага Княства Літоўскага пад час дэмаркацыі дзяржаўнай мяжы ВКЛ з Лівоніяй (паводле матэрыялаў кнігі Метрыкі ВКЛ № 560 // Pirmasis Lietuvos Statutas ir epocha: straipsniᶙ rinkinys. Vilnius, 2005. P. 243–248.
  5. Добров О. Право необхідного спадкування за Литовським Статутом // Праці комісії для виучування західно-руського та вкраїнського права. К., 1925. Випуск перший. С. 82–89.
  6. Жеребцова Л. Роль Первого Литовского Статута в истории институциализации таможенной организации на украинских землях Великого княжества Литовского // Pirmasis Lietuvos Statutas ir epocha: straipsniᶙ rinkinys. Vilnius, 2005. P. 195–207.
  7. Князі Чорторийські: документи і матеріали XVІ–XVII ст. (із зібрання «Західно-Руських актів» Російської національної бібліотеки) / Підготовка до друку Андрія Блануци, Дмитра Ващука. К., 2016. 228 с.
  8. Крупка О. Вижі та возні у процедурах місцевого суду Волині у 1560–1570-х роках // Етнічна історія народів Європи. 2011. Вип. 34. С. 89–96.
  9. Лазутка С., Валиконитэ И. Имущественное положение женщины (матери, жены, дочери, сестры) привилегированного сословия по I Литовскому Статуту // Научные труды высших учебных заведений Литовской ССР. История. XVI (2). Вильнюс, 1976. С. 74–103.
  10. Лазутка С., Валиконитэ И., Гудавичюс Э. Первый Литовский Статут (1529 г.). Вильнюс, 2004. С. 201–202.
  11. Поліщук В. Врядове вижіство в структурі публічно-правових процедур (на матеріалі луцьких замкових книг 1558–1567 рр.) // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. 2002. Вип. 1. С. 79–109.
  12. Поліщук В. Офіційні свідки – вижі Луцького замкового уряду в 1561–1567 рр. // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. 2005. Вип. 5. С. 13–39.
  13. Старченко Н. Честь, кров і риторика. Конфлікт у шляхетському середовищі Волині (друга половина XVI–XVII століття). К., 2014. 510 с.
  14. Статут Вялікага княства Літоўскага 1566 года / Т. І. Доўнар, У. М. Сатолін, Я. А. Юхо; Рэдкалегія. Т. І. Доўнар. Менск, 2003. 352 с.
  15. Товстоліс М. Про знахідку по Литовському праву // Праці комісії для виучування західно-руського та вкраїнського права. К., 1926. Випуск другий. – С. 74–83.
  16. Товстоліс М. Суть застави за Литовським Статутом // Праці комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права. К., 1929. Випуск шостий. С. 112–158.
  17. Черкаський І. Громадський (копний) суд на Україні-Русі XVI–XVIII ст. // Праці комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права. К., 1928. Випуск 4-й та 5-й. 715 с.
  18. Черкаський І. Поволання над трупом загиблого // Праці комісії для виучування західно-руського та вкраїнського права. К., 1925. Випуск перший. С. 90–107.
  19. Bardach J. Sok, soczenie, prosoka // Bardach J. O dawnej i niedawnej Litwie. – Poznań, S. 140–187.
  20. Bardach J. Statuty Litewskie a prawo Rzymskie. Warszawa, 1999. 160 s.
  21. Bardach J. Trzecizna – część swobodna w litewskim prawie majątkowym XV–XVI wieku // Bardach J. O dawnej i niedawnej Litwie. Poznań, 1988. S. 121–139.
  22. Zakrzeski A. Wielkie Księstwo Litewskie (XVI–XVIII w.). Prawo–ustroj–społeczeństwo. Warszawa, 2013. 324 s.