ЛИТОВСЬКИЙ РІД МОНТОВТІВ
(МОНТОВТІВ КОБЛИНСЬКИХ)
НА ВОЛИНІ В XV–XVI ст.

Ірина ВОРОНЧУК
доктор історичних наук, доцент, науковий співробітник, 
Інститут української археографії  та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського Національної академії наук України
(Україна, Київ), voronchuk@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5466-5356

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2024.07.013

Завантажити PDF

Aнотація

Спільний розвиток литовських і українських земель у складі Великого князівства Литовського протягом XIV–XVI ст. сприяв міжетнічним родинним пов’язанням. Одним із прикладів є литовський рід Монтовтів, відомий на Волині з другої половини XV ст. У статті розглядається історія роду Монтовтів, представник якого Михайло Монтовтович, отримав від великого литовського князя найважливіший адміністративний уряд на Волині – луцького старости, а його нащадки осіли тут на постійне проживання. Молодший син Михайла Монтовтовича Якуб Михайлович, будучи кременецьким старостою, отримав за службу значні земельні пожалування – Млинівську волость з містечком Коблин. За його назвою волинські Монтовти почали називатися Монтовтами Коблинськими. Про впливовість роду Монтовтів на Волині свідчать не лише високі уряди, які обіймали деякі з них, а й шлюбні зв’язки: Монтовти породичалися з кількома князівськими родами, зокрема Гольшанськими, Порицькими, Любецькими, Сокольськими. Найбільш відомою з роду Монтовтів у XVI ст. була Ганна Монтовтівна, дочка сина Якуба Михайловича – Яна Якубовича. Доля Ганни, що розпочиналася щасливо, у подальшому склалася доволі драматично. У 14-річному віці Ганна була видана батьком за князя Богуша Любецького. У другому шлюбі вона стала дружиною князя Василія Сокольського. Загалом Ганна чотири рази входила у подружні зв’язки. Після смерті її батька мачуха з новим чоловіком, намагаючись привласнити її спадщину, силоміць видали Ганну заміж за жорстоку і неосвічену людину Павла Згличинського, який відібрав у неї маєтність і 14 років тримав в ув’язненні. Визволившися з неволі, Ганна намагалася розлучитися з чоловіком, проте згідно декрету луцького біскупа Згличинський лише вибачився перед дружиною, пообіцявши надалі добре з нею поводитися. Тож вона змушена була пробачити його і продовжувати з ним подружнє життя.

Ключові слова:

литовський рід Монтовтів, Волинь, уряд, Ганна Монтовтівна, спадщина, доля 

Джерела

ЦДІАУК – Центральний державний історичний архів України в м. Києві [The Ukraine State Historical Archive in Kyiv].

Бібліографія

1. Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Киев: Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1909, ч. VIII, т. III: Акты о брачном праве и семейном быте в Юго-Западной Руси в XVIXVII вв. 120+708+XXX.
2. Ворончук І. Родоводи волинської шляхти XVIпершої половини XVII ст.: (реконструкція родинних структур: методологія, методика, джерела). Київ: Вища школа, 2009. 511.
3. Ворончук І. Домінуюча влада чоловіка над жінкою в українській родині XVI–XVII ст. Mężczyzna w rodzinie i społeczeństwieewolucja ról w kulturze polskiej i europejskiej. T. I. Od średniowiecza do początku XX wieku / рod red. Katarzyny Kabacińskiej і Krzysztofa Ratajczaka. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2010. P. 77–87.
4. Ворончук І. Подружні зради як наслідок практики укладання шлюбів в Україні XVI–XVII ст. (на матеріалах ранньомодерної Волині). Соціум. Альманах соціальної історії. 2006. Вип. 6. С. 161–201.
5. Грушевський, 1994 – Грушевський М. Історія України-Руси. Т. V: Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українських землях XIV–XVII віків. Київ: Наукова думка, 1994. 585.
6. Жизнь князя Андрея Михайловича Курбского на Волыни. Т. 1. Киев: Литографическое заведение И. К. Вальнера, 1849. XXX+345.
7. Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року / підг. В. Кравченко. Київ: Простір М, 2005, 599.
8. Левицкий О. Ганна Монтовт (историко-бытовой очерк из жизни волынского дворянства XVI в.). Киевская старина. 1888. С. 94–191.
9. Левицкий О. Черты семейного быта в Юго-Западной Руси в XVI–XVII вв. АЮЗР, ч. VIII, т. III. Киев, 1909. С. 1–120.
10. Левицький О. Ганна Монтовт. Історична повість / На переломі. Друга половина XVперша половина XVI ст. Київ: Видавництво "Україна", 1994. С. 96–151.
11. Руська (Волинська) Метрика. Регести документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства). 1569–1673 / ред. Геннадій Боряк, Патріція Кеннеді Грімстед та ін. Київ: Інтертехнологія, 2002. 983.
12. Русская Историческая Библиотека. Москва, 1915. Т. 33. 702.
13. Українське повсякдення ранньомодерної доби. Збірник документів. Вип. I. Волинь XVI ст. / наук. ред. Ірина Ворончук. Київ, 2014. С. 739.
14. Яковенко Н. Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – початку XVIII століття. Київ: Laurus, MMXII. 471.
15. Żródła Dziejowe. T. XIX: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. VIII: Ziemie Ruskie Wołyń i Podole / opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego. Warszawa: Skład główny w Księgarni Gebethnera i Wolffa, 1889. II+128+367+XLVI.
16. Niesiecki, 1841 – Niesiecki K. Herbarz Polski, powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych. T. VI. W Lipsku: Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertela, 1841. 4+588.
17. Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. Warszawa, 1914. T. XI. 380.