ЗНАЧЕННЯ ЗАСТАВ ТОВСТОГО 1427 ТА 1444 РОКІВ
У ПОЛІТИЦІ ГЕДИМІНОВИЧІВ ТА ЯГЕЛЛОНІВ
Роман ІВАШКО
доктор історії, незалежний дослідник
(Україна, Бібрка), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7265-464X
DOI: https://doi.org/10.15407/ul2024.07.001
Анотація
Селище міського типу Товсте актуально знаходиться в Чортківському районі Тернопільської області. В даній публікації розглянуто зміст відповідних документів 1427 та 1444 рр. із записами по 100 марок відповідними монетами з доби великого князя Литовського Вітовта Кейстутовича та польського короля Владислава ІІІ представникам родини Гінковичів. Обидва документи зберігаються у Архіві Радзивіллів в Головному Архіві Давніх Актів у Варшаві. Чи не вперше публікацію надання князя Вітовта Кейстутовича здійснив медієвіст, проф. Владислав Семкович. Останні узагальнення стосовно цих надань належать д-ру Янушу Куртиці та проф. Віталію Михайловському. Документ 1427 року, наданий в Городлі Іванкові Гінковичу, вочевидь, був виданий 2 жовтня. Збережена великокнязівська печатка. Надання було здійснено у “подільських грошиках”. Але насправді через те, що це загальна назва монет в обігу на Поділлі в той час, визначити конкретну монету важко. Литовський князь прямо не вказав заслуги за які було здійснено надання, тому визначення мети донації теж побудоване на припущеннях. Вочевидь, таким чином князь Вітовт прагнув укріпитися на усьому Поділлі, а, можливо, це було частиною його політики встановлення в перспективі контролю навіть над усією Руссю та Золотою Ордою. При цьому у литовського князя були повноваження запроваджувати церковну унію з Римом. Документ 1444, наданий в Оршові Богдану Гінковичу, вочевидь, був виданий 24 вересня. Королівську печатку теж збережено. Запис був здійснений, мабуть, у розмірі 100 краківських марок, що поділялися на 48 грошів. Саме в той час уже тривав антиосманський хрестовий похід під загальним наглядом Апостольського Престолу в особі легата Юліана Чезаріні. Тому мають сенс припущення, що надання Богдану було здійснено в контексті його організації. Він міг бути навіть безпосереднім учасником кампанії. Хрестоносці відчували гостру потребу в рекрутах. В такому разі королівські надання такого роду в Західному Поділлі та королівському домені Ягеллонів мали вагоме значення не лише для Центрально-Східної Європи, але загалом для всіх християн в контексті порятунку Константинополя напередодні 1453 р.
Ключові слова:
Товсте, Поділля, Русь, великий литовський князь Вітовт Кейстутович, польський король Владислав ІІІ, Варненський хрестовий похід.
Джерела
AGAD – Archiwum Główny Akt Dawnych w Warszawie [The Main Archive of Ancient Documents in Warsaw].
BJ – Biblioteka Jagiellońska [Jagiellonian Library].
Бібліографія
1. Білецька О. Червоноградський повіт Подільської землі наприкінці XIV–XVI ст. URL: https://www.medievist.org.ua/2017/04/xivxvi.html.
2. Войтович Л. Нащадки Чингіз-Хана: вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2004, 248.
3. Зазуляк Ю. Застави як елемент роздавничої політики Яґеллонів у Галицькій Русі в XV ст. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2000, Вип. 35–36, 43–57.
4. Михайловський В. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV – 70-х роках XVI ст. Київ: Темпора, 2012, 450.
5. Михайловський В. Населенні пункти західного Поділля та Подільського воєводства (1402–1444 рр.) у світлі королівських, великокнязівських та старостинських документів. Історико-географічні дослідження в Україні: збірник наукових праць. Київ: Інститут історії України НАН України, 2003, 213–239.
6. Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава III (1434–1444). Український археографічний щорічник. Нова серія. Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2004, 8/9, 227–265.
7. Михайловський В. Чотири надання для родини Гинковичів (20-ті–40-ві рр. XV ст.). Молода нація. Київ: Смолоскип, 2000, № 1, 129–136.
8. Михайловський В. Podole po Grunwaldzie (1410–1430): walka Witolda z Jagiełłą. Jogailos ir Vytauto laikai. Mokslinių straipsnių rinkinys, skirtas Žalgirio mūšio 600-osioms metinėms. Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas, 2011, 120–129.
9. Норкус З. Непроголошена імперія. Велике князівство Литовське з погляду порівняльно-історичної соціології імперій. / Пер. з лит. П. Білинський. Київ: Критика, 2016, 440.
10. Підлуцький О. Король-лицар, який має аж два саркофаги, але лежить невідомо де. URL: https://dt.ua/SOCIETY/_korollitsar,_yakiy_mae_azh_dva_sarkofagi,_ale_lezhit_
nevidomo_de.html.
11. Події з історії Товстого. URL: https://library-tovste.at.ua/index/podiji_z_istoriji_
tovstogo/0-48.
12. Пшик В., Чорній В. Експозиція львівських музейників на ювілейній виставці, присвяченій битві під Варною 1444 р. Проблеми слов’язнознавства. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2004, 54, 269–270.
13. Черкас Б. Ординський «рубікон» Вітовта в контексті політичного права та впливів географічного фактора. Людина, суспільство, влада в давній та ранньомодерній Україні: контексти історичної презентації. Київ: Інститут історії України НАН України, 2020, 72–86.
14. Шуст Р. Нумізматика. Історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Київ: Знання, 2009, 376.
15. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z Archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. Red. X. Liske. Lwów: z drukarni Narodowej W. Manieckiego, 1876, т. 6, 302.
16. Baronas D., Rowell S. C. The Conversion of Lithuania. From Pagan Barbarians to Late Medieval Christians. Vilnius: The Institute of Lithuanian Literature and Folklore, 2015, 627.
17. Decaluwe M., Izbicki T., Christianson G. A Companion to the Council of Basel. Leiden: Brill, 2016, 556.
18. Dlugosch J. Historiae Polonicae. Tomus II. Kodeks Rozrażewskiego. Biblioteka Jagiellońska 33, 1501, 430.
19. Imber C. The Crusade of Varna, 1443–1445. Farnham: Ashgate, 2006, 226.
20. Jefferson J. The Holy Wars of King Wladislas and Sultan Murad. The Ottoman-Christian Conflict from 1438–1444. Leiden: Brill, 2012, 514.
21. Kurtyka J. Repertorium podolskie. Dokumenty do 1430 r. Rocznik Przemyski. Przemyśl: Towarzystwo Przyjaciół Nauk w Przemyślu, 2004, t. 40, z. 4, 127-169.
22. Mykhaylovskiy V. Podolian Melting Pot: Formation of Multicultural Community of Nobles on the Eastern Border of Polish Kingdom of the Fifteenth Century Europe. Український історичний журнал, 2020, 4, 125–136.
23. Pentek Z. Polscy uczestnicy wyprawy Warneńskiej. Balcanica Posnaniensia. Acta et studia. Poznań: Wydawnictwo Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza w Poznaniu, 1997, 8, 91–108.
24. Poleсhow S. Itinerarium Witolda, wielkiego księcia litewskiego: 4/5 VIII 1392–27 X 1430. Rocznik Lituanistyczny, 2019, т. 5, 9–120.
25. Prochaska A. Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae, 1376–1430. Cracoviae: Sumptibus Academiae literarum Cracoviensis, 1882, 1113.
26. Semkowicz W. Nieznane nadania dla osób prywatnych. Ateneum Wileńskie. Wilno: wydano z zasiłku Kultury Narodowej przy Prez. R. M., 1930, R. 7/Z. 3–4, 845–867.
27. Semkowicz W. Sfragistyka Witołda. Kraków: Drukarnia Związkowa, 1931, 24.
28. Sroka S. I. Ulászló itineráriuma (1440–1444). Történeti tanulmányok, 1995, 4, 21–47.
29. Tęgowski J. Uzupełnienia i uwagi do itinerarium Witolda Kiejstutowicza. Studia Źródłoznawcze, 2006, 44, 67–76.
30. Vetera monumenta Poloniae et Lithuaniae gentiumque finitimarum historiam illustrantia. Coll. A. Theiner. Romae: Typis Vaticanis, 1861, vol. 2, 782.
31. Vitoldiana: Codex privilegiorum Vitoldi Magni ducis Lithuaniae 1386–1430. Ed. J. Ochmański Warszawa: Państwowe Wydawn. Nauk., 1986, 255.