СОЦІОТОПОГРАФІЯ ВІЛЬНЮСА В XVII–XVIII ст.:
ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ
Оксана ВАЛЬОНЕНЕ
кандидат історичних наук, науковий співробітник,
Інститут історії Литви
(Литва, Вільнюс), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: orcid.org/0000-0003-4837-6878
DOI: https://doi.org/10.15407/ul2024.07.044
Анотація
У статті охарактеризовано особливості соціотопографії столиці Великого князівства Литовського Вільнюса у XVII–XVIII ст. Результати дослідження ґрунтуються на статистичному аналізі реєстрів нерухомості та податкових книг магістрату, з використанням просторової реляційної бази даних, мови структурованих запитів SQL, а також бібліотек NumPy та Pandas програмної мови Python для управління та аналізу великих даних. Проаналізовано вартість нерухомості, планування міста, розміри та функції будівель, а також розподіл соціальних груп у різних районах Вільнюса. Встановлено, що найбільші зміни у просторовій структурі були спричинені частими великими пожежами, а найбільші зміни у демографії та соціотопографії зафіксовано після окупації Вільнюса московським військом у 1655–1661 рр. і після спалахів чуми у 1657 та 1709–1710 роках – у ці періоди місто втратило близько 30–50% свого населення. В результаті поступово зникла середньовічна просторова структура старого міста і сформувалося його сучасне обличчя з великими, майже повністю забудованими земельними ділянками, з елітними резиденціями, з домінуючою цегляною архітектурою стилю бароко. Частково змінилася соціальна структура. Представники бідних верств суспільства та деяких видів ремесел поступово переселилися з центру міста до передмістя. У укріпленому центрі більшість нерухомої власності перейшла з рук простих городян до заможних осіб та організацій, які нерідко набували цілі групи спорожнілих ділянок. Однак деякі риси соціотопографії XVI – першої половини XVII ст. залишилися незмінними – до них можна віднести розташування деяких районів проживання соціальних груп.
Ключові слова:
Вільнюс, XVII–XVIII ст., соціотопографія.
Джерела
LIIA – Lietuvos Istorijos instituto archyvas (Vilnius) [Архів Інституту історії Литви, м. Вільнюс)].
LVIA – Lietuvos valstybės istorijos archyvas (Vilnius) [Державний історичний архів Литви, м. Вільнюс].
Бібліографія
1. Акты издаваемые Виленскою коммиссиею для разбора древнихъ актовъ. Вильна: Типография А.Г. Сыркина, 1893, Т. XX, 899.
2. Археографический сборник документов, относящихся к истории северо-западной Руси, издаваемый при управлении Виленского учебного округа. Вильна: Печатня О. Блюмовича, на Рудницкой ул в д. Огинскаго № 202, 1869, Т. VI, 411.
3. Кiтурка I. Пiсьмовыя крынiцы пра пажары i пажарную справу у гарадах ВКЛ у другой палове XVIII ст. Гiстарычная урбанiстыка: асновы метадалогii i крынiцазнаучая база. Зб. навук. арт., рэдкал. I. В. Соркiна (гал. рэд.). Гродна: ГрДУ, 2011, 181–189.
4. Baliński, M. Dawna Akademia Wileńska: próba jéj historyi: od założenia w roku 1579 do ostatecznego jéj przekształcenia w roku 1803, Poznań: nakładem i drukiem Jozefata Chryzki, 1862.
5. Baronas D., Stačiatikių Šv. Dvasios brolijos įsisteigimas Vilniuje 1584–1633 m. Lietuvių katalikų Mokslo akademijos metraštis. Serija B: Bažnyčios istorijos studijos, 2012, 5, 47–97, 411–414.
6. Čiurinskas M., Janonienė R. Du liudijimai apie 1610 m. didįjį Vilniaus gaisrą. Naujasis židinys–Aidai, 2006, Nr. 11, 452–458.
7. Historiae Lituaniae Fontes Minores. Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 2021, T. IX: Trys XVI–XVIII a. Vilniaus valdžios ir gyventojų sąrašai / M. Klovas, E. Meilus, A. Urmański, 351.
8. Jurginis J., Merkys V., Tautavičius A. Vilniaus miesto istorija nuo seniausių laikų iki Spalio revoliucijos. Vilnius: Mintis, 1968, 394.
Jurkštas, 1990 – Jurkštas J. Senojo Vilniaus vandenys: istorinė apybraiža. Vilnius: Mokslas, 1990, 138.
9. Karpiński A. Pożary w miastach Rzeczypospolitej w XVI–XVIII wieku i ich następstwa ekonomiczne, społeczne i kulturowe. Katalog. współpr. E. Kalinowski, E. Nowosielska. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2020, 334.
https://doi.org/10.31338/uw.9788323543787.
10. Karpiński A., Nowosielska E. Pożary w miastach Rzeczypospolitej w XVI–XVIII wieku i ich następstwa ekonomiczne, społeczne i kulturowe. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021, 534. https://doi.org/10.31338/uw.9788323543787
11. Kiaupa Z. Lietuvos istorija: Trumpasis XVIII amžius (1733–1795 m.). Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 2018, t. 7, d. 2, 728.
12. Klovas M., Meilus E., Urmański A., Valionienė O. Vilniaus sociotopografijos metmenys XIV–XVIII a. Vilnius : Lietuvos istorijos institutas, 2021, 335.
13. Klovas M. Vilniaus miesto iždas 1647–1794 m. pajamų – išlaidų knygų duomenimis. Lietuvos istorijos metraštis, 2018, 2017/2, 77–104.
14. Kraševskis J. Vilnius nuo jo pradžios iki 1750. Vilnius: Mintis, 2018, t. 2, 472.
15. Manyś B. 1760 metų gaisro Vilniuje pasekmės, remiantis Kurier Litewski pranešimais. Lietuvos istorijos metraštis. 2018, 2017/2, 167–179.
16. Meilus E. Senųjų Vilniaus žydų kapinių Šnipiškėse istorija Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės laikais. Miestų praeitis. 2010, № 2. Metryka Litewska,
17. Metryka Litewska. Rejestry podymnego Wielkiego Księstwa Litewskiego. Województwo Wileńskie 1690 r., opracował A. Rachuba. Warszawa: PWN, 1989, 371.
18. Šiaučiūnaitė-Verbickienė J. Žydai Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės visuomenėje: sambūvio aspektai. Vilnius : Žara, 2009, 446.
19. Šiaučiūnaitė-Verbickienė J. Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės žydai. Lietuvos žydai. Istorinė studija / sud. V. Sirutavičius, D. Staliūnas, J. Šiaučiūnaitė-Verbickienė. Vilnius: Baltos lankos, 2012, 568.
20. Šiaučiūnaitė-Verbickienė J., Petrašiūnaitė L. Vilniaus geto ieškojimai: atkūrimas ar įkūrimas. Naujasis Židinys–Aidai, 2002, 7/8, 371–375.
21. Słownik języka polskiego / red. J. Karłowicz, A. A. Kryński, W. Niedźwiedzki. Warszawa: nakładem prenumeratorów i Kasy im. Mianowskiego w drukarni "Gazety Handlowej", 1900, T. II, XIII+1089.
22. Słownik języka polskiego / red. J. Karłowicz, A. A. Kryński, W. Niedźwiedzki. Warszawa: nakładem prenumeratorów i Kasy im. Mianowskiego w drukarni "Gazety Handlowej", 1908, T. IV, XV+1036.
23. Sliesoriūnas F. Mūšis prie Vilniaus ir miesto nusiaubimas 1734 metais. Lietuva ir jos kaimynai: nuo normanų iki Napoleono. Vilnius: Vaga, 2001, 311–329.
24. Sliesoriūnas G. Pirmoji Vilniaus okupacija Šiaurės karo metais: (1702 m. balandis-gegužė). Praeities pėdsakais: skiriama profesoriaus daktaro Zigmanto Kiaupos 65-mečiui. Vilnius: Lietuvos istorijos institutas leidykla, 2007, 267–292.
25. Sliesoriūnas G. Lietuvos istorija: Lietuvos Didžioji Kunigaikštystė XVI a. pabaigoje – XVIII a. pradžioje (1588–1733 metais). Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 2015, t. 6., 648.
26. Volumina Legum. Petersburg: Nakładem i drukiem Jozafata Ohryzki, 1860, t. 7, 415.
27. Vilniaus miestas ir miestiečiai 1636 m.: namai, gyventojai, svečiai / M. Paknys. Vilnius: Vilniaus dailės akademijos leidykla, 2006, 318.
28. Vorbek-Lettow M. Skarbnica pamięci. Pamiętnik lekarza króla Władysława IV / oprac. E. Galos i F. Mincer; pod red. naukową W. Czaplińskiego. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich Wydawnictwo PAN, 1968, XXVII+325.
29. Zbior praw y przywileiow miastu stołecznemu W. X. L. Wilnowi nadanch na żądanie wielu miast Koronnych, jako też Wielkiego Księstwa Litewskiego ułozony y wydany, przez Piotra Dubinskiego. Wilno: w Drukarni J. K. Mci przy Akademij, 1788, 334.