Великокнязівська політика земельних надань на українських землях Великого князівства Литовського у другій половині XV ст. (за матеріалами Литовської Метрики)

Андрій Блануца
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Інститут історії України Національної академії наук України (Україна, Київ),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2009.01.134

Завантажити PDF

Анотація

Політика земельних надань на українських землях Великого князівства Литовського (ВКЛ), практично не вивчалася в історіографії. Основним джерелом про особливості та характер земельних надань Казимира Ягеллончика та їх підтвердження для шляхти ВКЛ, у тому числі на українських землях, є так звана книга «надань» [«kniga danin»] за 1440–1492 рр. з Литовської Метрики.

За часів правління Казимира Ягеллончика його канцелярія за попередніми підрахунками видала понад сто п’ятдесят привілеїв та підтверджень щодо українських земель ВКЛ. Великий литовський князь приділяв особливу увагу виділенню земель на Волині. Тут більш, ніж у 80 випадках земельні маєтки були надані або підтверджені місцевій шляхті.

Важлива роль у політиці земельних надань належить Сіверщині. Це був стратегічний регіон для ВКЛ через те, що він примикав до Московської держави, що постійно загрожувала князівству. Саме тому Казимир Ягеллончик за допомогою земельних надань та підтверджень намагався заручитися максимальною підтримкою місцевої еліти.

Цілком достатньо надань та їх підтверджень стосувалося Брацлавщини, яка також була стратегічним регіоном через своє прикордонне розташування зі степовою зоною. Найменша кількість привілеїв, які були видані в канцелярії великого князя Казимира наприкінці його правління, стосувалась Київщини.

Так, Казимир Ягеллончик під час свого правління проводив активну політику надання земель на українських землях ВКЛ, особливо на Волині та в регіонах, які мали стратегічне значення – Сіверщині та Брацлавщині.

Ключові слова

Земельні надання, Велике князівство Литовське, Казимир Ягеллончик, Волинь, Сіверщина, Брацлавщина, Київщина.

Архіви

Російський державний архів давніх актів.

Бібліографія

1. Довнар-Запольский М. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах. Т. I. К., 1901.
2. Любавский М. К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания первого Литовского статута. М., 1892.
3. Любавский М. К. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. М., 1915.
4. Менжинский В. С. Копийная книга записей метрики Великого княжества Литовского № 25 и история Белорусского землевладения первой половины XVI века // Исследования по истории Литовской метрики. М., 1989. Т. II.
5. Мянжынскі В., Дзярновіч А. Шляхта і яе земельныя ўладанні ў Ашмянскім (Ошменским) павеце ў першай палове XVI ст. (паводле Кнігаў № 12–31 Метрыкі ВКЛ) // Metriciana: Даследаванні і матэрыялы метрыкі Вялікага княства Літоўскага. Т. І. Мінськ, 2001. С. 46–108.
6. Мянжынскі В., Дзярновіч А. Шляхта, іншыя землеўласнікі і землеўладальнікі ды іхныя земельне ўладанія ў Бересцейскім, Камянецкім і Кобрінскім паветах у другой палове XV – першай палове XVI ст. (паводле Кнігаў №№ 12–33 Метрыкі ВКЛ) // Metriciana: Даследаванні і матэрыялы метрыкі Вялікага княства Літоўскага. Т. ІІІ. Мінськ: Athenaeum, 2004. С. 57–196.
7. Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. К., 1998.
8. Lietuvоs Metrika. Knyga Nr. 3. (1440–1498): Užrašymų knyga 3. Vilnius: «Žara», 1998.
9. Lietuvоs Metrika. Knyga Nr .4. (1479–1491): Užrašymų knyga 4. Vilnius: «Žara», 2004.
10. Sucheni-Grabowska A. Odbudowa domeny krόlewskiej w Polsce 1504–1548. Warszawa, 2007.