Дотримання та використання інституту «старини» у Великому князівстві Литовському в достатутовий період (на прикладі земської служби)

Дмитро Ващук
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Інститут історії України Національної академії наук України (Україна, Київ),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.net

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2009.01.034 

Завантажити PDF

 

Анотація

Основним обов'язком шляхти Великого князівства Литовського була військова служба. Залежно від свого соціального становища (князь, боярин, зем’янин і т. п.) кожному члену шляхетського стану чітко визначалось, скільки і якого роду війська воїнів він повинен надати у великокнязівську армію у визначені господарською грамотою терміни. Принципи «старини» формувалися протягом десятиліть. Цілком закономірно, що великокнязівський уряд корегував категорію «старини» згідно особистих потреб, виходячи з державних інтересів. Задекларований консервативний принцип «старини не рухаємо, а новин не вводимо» спрацьовував на практиці. Причина цього проста – бажання уряду ВКЛ забезпечити державу постійною, боєздатною армією. Саме цей момент, ми вважаємо, і став причиною порушення вказаного постулату: великий князь литовський з різних причин звільняв представників шляхетского стану від відбування одних повинностей (та ж «старина») з подальшою їх заміною військовою службою. У цьому випадку ми маємо наочну демонстрацію маніпулювання органами державної влади проголошеним «принципом консерватизму». Додатковим аргументом до цього є документи, що свідчать про звільнення від військової служби взагалі. Тому, на наш погляд, уряд ВКЛ уміло використовував інститут «старини» або регулював його використання на свій власний розсуд залежно від певних обставин, які, в розглянутому відношенні, можна назвати державною необхідністю.

 

Ключові слова

Документальні терміни, старина, звичай, уряд, шляхта, військова служба, Велике князівство Литовське.

 

Архіви

Російський державний архів давніх актів.

 

Бібліографія

  1. Акты, относящееся к истории Западной России, собранные и изданные археографическою комиссиею. Т. I. СПб., 1846; Т. II. СПб., 1848.
  2. Архив Юго-Западной России, издаваемый комиссиею для разбора древних актов. Ч. VIII. Т. VI: Акты о землевладении в Юго-Западной России XV–XVIII вв. К., 1911.
  3. Блануца А., Ващук Д. Інститут «старини» й «новини» в правових та економічних джерелах Великого князівства Литовського (друга половина XV–XVI ст.) // Український історичний журнал. 2006. № 2. С. 11–23.
  4. Бохан Ю. Зброя Вялікага княства Літоўскага 1385–1576. Мінск, 2003.
  5. Бохан Ю. Узбраення войска ВКЛ другой паловы XIV – канца XVI ст. Мінск, 2002.
  6. Ващук Д. Майнові відносини у Київській землі в світлі уставних земських грамот (друга половина XV – перша третина XVI ст.) // Український історичний збірник (2004). Вип. 6. К, 2004. С. 80–81.
  7. Ващук Д. Непорушність «старини»: «консерватизм» державної політики Великого князівства Литовського чи історіографічна традиція кінця XIX – першої третини XX ст.? // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). К., 2006. С. 423–438.
  8. Ващук Д. Реконструкція протографу Київської уставної грамоти (кінець XIV – перша третина XVI ст.) // METRICIANA: Даследаванні і матэрыялы Метрикі Вялікага Княства Літоўскага. Т. IV. Мінск, 2007. С. 102–123
  9. Гурбик А. Звичаєво-правова культура запорозького козацтва // Історія українського козацтва. Нариси у двох томах. Т. II. К., 2007. С. 136.
  10. Кром М. «Старина» как категория средневекового менталитета (по материалам Великого княжества Литовского XIV – нач. XVII вв.) // Mediavalia ucrainica: ментальність та історія ідей. Т. III. К., 1994. С. 68–85;
  11. Лазутка С., Валиконите И., Гудавичюс Э. Первый Литовский Статут (1529 г.). Вильнюс, 2004.
  12. Мальченко О. Артилерія на українських землях у XIV–XV століттях. К., 2005.
  13. Перапіс Войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. Кн. Публічных спраў 1 / Падрыхт А. І. Груша, М. Ф. Спірыдонаў, М.А. Вайтовіч; НАН Беларусі, Ін-т гісторыі. Минск, 2003.
  14. Черкас Б. Козацьке військо до середини XVII ст. // Історія українського козацтва. Нариси у двох томах. Т. I. К., 2006. С. 472–485.
  15. Черкас Б. Україна в політичних відносинах Великого князівства Литовського з Кримським ханатом (1515–1540). К., 2006.
  16. Nowak T. Dawne wojsko Polskie: od Piastуw do Jagiellonуw. Warszawa, 2006.
  17. Arhiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronisława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. T. III. (1432–1534) Lwów, 1890.
  18. Lietovos Metrika. Knyga Nr. 3. (1440–1498): Užrašymų knyga 3 / Parengė L. Anužytė ir A. Baliulis. Vilnius, 1998.
  19. Lietovos Metrika. Knyga Nr.4. (1479–1491): Užrašymų knyga 4 / Parengė L. Anužytė .Vilnius, 2004.
  20. Lietovos Metrika. Knyga Nr.8. (1499–1514): Užrašymų knyga 8 / Parengė A. Baliulis, R. Firkovičius, D. Antanavičius. Vilnius, 1995.
  21. Lietovos Metrika. Kn. 12. (1522–1529): Užrašymų knyga 12 / Parengė D. Antanavičius ir A. Baliulis. Vilnius, 2001.
  22. Lietovos Metrika. Knyga Nr. 14 (1524–1529): Užrašymų knyga 14 / Parengė L. Karalius, D. Antanavičius (tekstai lotynų kalba). Vilnius, 2008.