ПРИВАТНЕ ЖИТЛО ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIII –
ПОЧАТКУ XV ст. З АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ ПО ВУЛИЦІ ТАТАРСЬКІЙ, 17/1

Ігор СТАРЕНЬКИЙ
кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник,
Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
(Україна, Кам’янець-Подільський), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7676-4128

Євгеній ЛЕВІНЗОН
магістрант Національного університету "Києво-Могилянська академія"
(Україна, Київ), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4356-0430

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2021.06.121

Завантажити PDF

Анотація

У статті розповідається про археологічні дослідження, проведені в Кам’янці-Подільському по вулиці Татарській, 17/1 у 2018 році. Саме на цій ділянці виявлено та досліджено рідкісний для теренів Поділля закритий археологічний комплекс ІІ половини ХІІІ – початку XV ст., що відповідає часу, коли означені землі входили до складу Золотої Орди та Великого князівства Литовського. У ході археологічних досліджень виявлено заглиблене в материк приватне житло каркасно-стовпової конструкції з ямою-холоднею, що принципово відрізняється від розкопаного 2017 року комплексу цього ж часу по вулиці П’ятницькій, 12, де житло було валькованої конструкції. Під час проведення робіт було виявлено численні матеріали, що дали змогу вперше для теренів Поділля розробити типологію кераміки для ІІ половини ХІІІ – початку XV ст. У першу чергу було виділено 13 типів горщиків чотирьох хронологічних періодів (ІІ половина ХІІІ – початок XIV ст., І половина – середина XIV ст., ІІ половина XIV ст. та початок – І третина XV ст.). У свою чергу деякі типи поділяються ще на підтипи. Що стосується оздоблення означених виробів, то їх тулуби часто прикрашалися хвилястою заглибленою лінією, рифленням, лініями косих заглиблених насічок, лініями підокруглих заглиблень та розписом чорною фарбою. Окремо описано за морфологічними ознаками глеки, миски та макітри. Цінною знахідкою виявилася амфора литовської доби. Окрім цього в ході робіт виявлено глиняну кульку, денарій Владислава Ягайла та фрагмент металевого виробу (долото?).

Ключові слова

Кам’янець-Подільський, Поділля, археологічні дослідження, приватне житло, кераміка, Золота Орда, Велике князівство Литовське.

Бібліографія

  1. Готун, Гунь, Сухонос, 2014 – Готун І., Гунь М., Сухонос А. Південні київські передмістя в епоху Синьоводської битви (на прикладі селища Ходосівка-Рославське). Наукові записки. Серія: Історичні науки, 2014, № 20, 121–135.
  2. Капустін, 2012 – Капустін К. Археологічні пам’ятки Дніпровського Лівобережжя середини ХІІІ–XV ст. (за матеріалами розвідок 40-х – 70-х рр. ХХ ст.). Сіверянський літопис, 2012, № 3–4, 9–20.
  3. Козир, 2014 – Козир І. Торговицький археологічний комплекс та проблема локалізації Синьоводської битви 1362 року. Наукові записки. Серія: Історичні науки, 2014, № 20, 10–21.
  4. Кучера, 1965 – Кучера М. П. Середньовічне городище біля с. Сокільці на Південному Бузі. Археологія, 1965, № ХІХ, 201–214.
  5. Хынку, 1959 – Хынку И. Г. К вопросу о средневековой керамики Молдавии. Матеріали з археології Північного Причорномор’я, 1959, № 2, 80–98.
  6. Grążawski, 1988 – Grążawski K. Średniowieczny gródek rycerski w Bachotku na ziemi Chełmińskiej w świetle badań archeologicznych. Sprawozdnia Archeologiczne, 1988, № XL, 317–341.
  7. Kajzer, 1989–1990 – Kajzer L. Średniowieczny drewniany dwór obronnyw Orłowie nad Bzurą. SLAVIA ANTIQUA, 1989–1990, № XXXII, 241–290.
  8. Kruppé, 1967 – Kruppé J. Garncarstwo warszawskie w wiekach XIV i XV. Wrocław: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1967.
  9. Petrauskas 2015 – Petrauskas G. Prie Lietuvos valstybės susidarymo klausimo sugrįžtant: laidojimo papročių aspektas. Res humanitariae, 2015, № XIII, 114–136. doi: https://doi.org/10.15181/rh.v17i1.1153