ОДИН З ТИПІВ МІДНИХ МОНЕТ 
'НОВОГО МІСТА' (ШЕХР АЛ-ДЖАДІД):
ДО ЧИТАННЯ ЛЕГЕНДИ АВЕРСУ

Костянтин ХРОМОВ
незалежний дослідник, нумізмат, член Товариства східної нумізматики
Oriental Numismatic Society (UK-based international),
Інституту нумізматики Центральної Азії
Central Asia Numismatic Institute
(Cambridge, United Kingdom), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8608-4935

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2021.06.101

Завантажити PDF

Aнотація

У запропонованому дослідженні вирішено декілька питань, що мають безпосереднє відношення до монетної справи شهر الجديد / Шехр ал-Джадід (Нового Міста) часів правління там ханської адміністрації хана Абдаллаха у другій половині 60‑х років XIV століття. Більшість сучасних дослідників локалізує цей центр карбування на місці городища Старий Орхей (Молдова). Дослідження стосується остаточного читання легенди аверсу єдиного типу мідної монети з арабографічною легендою. На сьогодні відомо два варіанти читання та три варіанти її перекладу.
Була проведена ревізія цих визначень, виявлені помилки та запропоновано читання та варіант його перекладу.
Питання перекладу та атрибуції фрази з легенди врешті вийшло за межі суто нумізматичного дослідження. Висновки з цього питання виявилися дуже цікавими та тими, що стосуються окремих питань ісламської теології в нумізматиці Улусу Джучи.
Потреба уточнення читання та перекладу легенди аверсу пов’язана з існуючими варіантами читання та перекладу. Ці варіанти дуже різняться між собою за змістом. Так, два варіанти містять однакове читання та переклади, що трохи відрізняються за змістом. Вони містять фразу з благим побажанням. Це дозволяє віднести тип мідної монети до анонімного карбування. Проте інший варіант додає в науковий обіг тюркське ім’я Кутлугбога (Кутлугбуга). Це ім’я пов’язується з намісником однієї з західних частин Улуса Джучі, що був розташований між річками Дністер та Дунай.
Останнім часом частина істориків і нумізматів Румунії та Молдови почали використовувати у своїх дослідженнях саме другий варіант його читання та перекладу, а саме називати цей тип монет емісіями Кутлугбоги без згадки його титулу.
Вважаємо, що таке читання легенди ﻗﺘﻠﻐﻨﻋﺎ / Kutluğboğa (Кутлугбога), та будь-які інші варіанти читання цього імені), запропоноване румунським дослідником Eugen Nikolae у 2002 році мають критичні помилки та не можуть бути використані у подальших дослідженнях. Ми розглянули доводи, що були наведені Eugen Nikolae й навели свої контраргументи проти них.
Інший варіант читання та існуючи два варіанти перекладу, що навели Світлана Яніна та Євген Гончаров передають одну й ту ж фразу – благе побажання: ﻋﺰ ﻣﻦ ﻗﻨﻊ / слава тому, хто задовольняється малим чи кому вистачає малого, той великий. За нашою думкою ця фраза не є самостійною. В результаті пошуків ми дійшли висновку про те, що цей текст є частиною хадису пророка Мухамеда: – ﺫﻝ ﻣﻦ ﻁﻤﻊ ﻭ ﻋﺰ ﻣﻦ ﻗﻨﻊ / славен, хто помірний та мерзенний, хто жадібний.
Нами були наведені приклади використання цього самого фрагменту хадису на джучидських монетах більш пізнішого часу (80-ті роки XIV століття, карбування ал-Джадид), повного тексту хадису на іранській мідній монеті «цивільного» карбування початку XIX століття (місто Решт) та на чисельних виробах прикрас та інших предметах, що датовані від кінця XVIII століття та й до сучасності.
В дослідженні є зауваження про те, що будь-який популярний текст хадису має безліч смислових відтінків. Тож ми не можемо наполягати на якомусь єдиному варіанті його перекладу. Проте, запропонований нами переклад, на нашу думку, є найбільш реальним та таким, що відповідає однаковій кількості слів у арабському та українському варіанті написання.
Слід відзначити високохудожнє виконання деяких (напевно перших) штемпелів монет з цією легендою. Є думка, що вони були виконані на замовлення у майстернях традиційного ісламського світу (Крим, Мала Азія) та привезені на монетний двір Шехр ал-Джадід. В подальшому їх копіювали місцеві майстри та, згодом, довели рівень виконання цієї роботи до рівня імітацій.
Використання тексту будь-якого хадису в легенді джучидських монет є новиною для джучидської нумізматики. А в додатку з місцем карбування на західному кордоні ісламського світу в Європі та часом карбування напередодні створення на тих землях Молдавського князівства факт використання хадису в оформлені тамтешніх мідних монет додає особливе значення.

Ключові слова

Іслам, хадіс, Джучиди, легенди на монетах, Молдова, Золота Орда, XIV століття, карбування Шехр ал-Джедід, пул.

Бібліографія

  1. Гончаров Е. Ю. Китайский след в джучидской нумизматике. Труды III Международной нумизматической конференции "Монеты и денежное обращение в монгольских государствах XIII–XV веков", Ст. Крым, 2004. Москва, 2005, 78–80.
  2. Гончаров Е. Ю. Китайский след в джучидской нумизматике – II. Нумизматика. 3(30), ноябрь 2011. Москва, 2011, 8–11.
  3. Гончаров Е. Ю., Кривенко А. В. Несколько новостей о джучидских пулах XIII–XIV вв. из Днестровско-Дунайского региона. Материалы Двадцатой Всероссийской нумизматической конференции. Великий Новгород, 16‑20 апреля 2019 г. Москва, 2019, 59–61.
  4. Кривенко А. В., Гончаров Е. Ю. Медные монеты золотоордынского города в Костештах. Stratum Plus Journal. № 6. Санкт Петербург, Кишинев, Одесса, Бухарест: Издательский дом Stratum, Университет "Высшая антропологическая школа", 2020, 91–117.
  5. Настич В. Н. Собиратель-дилетант, "независимый исследователь" и восточное академическое источниковедение (на примере мусульманской нумизматики). Труды Института востоковедения РАН. Вып. 14: Письменные памятники Востока: Проблемы перевода и интерпретации. Избранные доклады. Москва, 2018, т. II, 172–196.
  6. Пиворович В. Б. Монеты и клады юга Украины. Т. 1 Херсон: Штрих+, 2008, 196 с.
  7. Пономарев А. Л. Барикат и ярмак: зарождение денежной системы в Северном Причерноморье XIII в. Нумизматика Золотой Орды. Казань: Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, Вып. 2, 2012, 74‑80.
  8. Спиней В. Господство Золотой Орды в Валахии и Молдавии. Золотоордынское обозрение. Казань: Институт истории имени Ш. Марджани АН РТ, т. 4, № 4, 2016, 734–766. doi: http://dx.doi.org/10.22378/2313-6197.2016-4-4.734-766
  9. Хромов К. К. Монеты западной части Улуса Джучи. Часть I. Йармаки Крыма. Раздел 1. Серебряные монеты, чеканенные до правления хана Токту. Восточная Нумизматика в Украине, ч. 2, Киев: Купола, 2007, 4–54.
  10. Хромов К. К., Хромова И.К. Знак "∞" на группе джучидских монет. Восточная Нумизматика в Украине, ч. 3. Киев: Логос, 2013, 16–33.
  11. Хромов К. Монеты с обозначением монетного двора "Кутлугкенд", выпущенные в Крымском Улусе во второй половине XIII в. V Международный нумизматический симпозиум "ПриPONTийский меняла". Москва Историко-архивный РГГУ, 20‑21 сентября 2018 г. Тезисы докладов и сообщений. Симферополь‑Москва, 2018, 141–144.
  12. Чокану М. М. Коллекция монет со средневекового поселения у с. Тарасова. Stratum plus. Археология и культурная антропология. 2005–2009. № 6, Санкт Петербург, Кишинев, Одесса, Бухарест: Издательский дом Stratum, Университет "Высшая антропологическая школа", 2009, 351–369.
  13. Янина С. А. "Новый город" (=Янги Шехр = Шехр ал-Джедид) – монетный двор Золотой Орды и его местоположение. Нумизматическое собрание, ч. 5, в. 1. Моква, 193–213.
  14. Boldureanu A., Bacumenco-Pîrnău L. Un lot de monede medievale şi moderne descoperite la Cetatea Albă. Observaţii şi preliminare. Al XI-lea simpozion de numismatică: progr. şi rez. comunic. / com. org. A. Boldureanu et al. Chişinău: Tipogr. "Bons Offices", 2010, 14–15.
  15. Nicolae E. Monedele de cupru bătute în Oraşul Nou (Şehr al-cedid). Simpozion de numismatică dedicate împlinirii a 125 ani de la proclamarea independenţei României. Chişinău, 24–26 septembrie 2002. Bucureşti, 2003, 167–176.
  16. Nicolae E. Le monnayage en Bessarabie dans la deuxième moitié du XIVe siècle. XIII Congreso Internacional de Numismática, Madrid – 2003. Actas – Proceedings – Actes / Alfaro C., Marcos C. and Otero P. (eds.). Madrid, 2005, 1367–1373.

E-sources

ZENO.RU. Oriental Coins Database. Retrieved from: https://www.zeno.ru/showphoto.php?photo=9077 (accessed 12.12.2020).
Pinterest.com. Retrieved from: https://www.pinterest.com/pin/388224430362384884 (accessed 20.10.2020).