ПРАБЛЕМА ДЗЯРЖАЎНАГА СУВЕРЭНІТЭТУ
ВЯЛІКАГА КНЯСТВА ЛІТОЎСКАГА
Ў ЧАС КІРАВАННЯ АЛЯКСАНДРА ЯГАЙЛАВІЧА (1492–1501)

Васіль ВАРОНІН
кандыдат гістарычных навук, дацэнт,
навуковы супрацоўнік Еўрапейскага гуманітарнага ўніверсітэту
(Літва, Вільнюс), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
orcid.org/0000-0002-6317-1259

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2021.06.018

Завантажити PDF

Анотація

Смерть Казимира IV Ягеллончика у 1492 р. призвела до розриву особистої унії між Польським королівством та Великим князівством Литовським. Ці держави отримали окремих монархів, якими стали сини Казимира: Ян Ольбрахт і Олександр. Період 1492–1501 рр., коли Олександр керував Великим князівством Литовським, став серйозним випробуванням для незалежності цієї держави. Перехід від особистої до більш формальної династичної унії поставив його перед складним вибором. З одного боку, Велике князівство бажало зберегти союз із Польщею, який вже мав тривалу історичну традицію, був закріплений численними договорами і приносив йому свої вигоди. З іншого, воно прагнуло відстояти свої суверенні права, які не завжди визнавала польська сторона. Маємо цілий ряд фактів, які можемо розцінити свідченням того, що Польща і Ян Ольбрахт вважали Велике князівство Литовське і Олександра підлеглими собі силами. Наприклад, Ян Ольбрахт титулував себе великим князем литовським. Він укладав міжнародні договори від імені Олександра. Король Польщі намагався призначати католицьких єпископів у Великому князівстві Литовському. Своєю чергою, Олександр іноді підкреслено звертався до нього в офіційних документах як до старшого брата. Також він карбував монету, на якій був зображений не лише герб Великого князівства Литовського, а й герб Польського королівства. Характерною рисою взаємовідносин між двома державами в цей час було те, що вони були сильно обумовлені родинними зв’язками монархів. Усі сини Казимира, в тому числі Ян Ольбрахт і Олександр, прагнули зберігати сімейну і династичну єдність, підтримувати один одного. Особливо яскраво це проявилося у міжнародних справах. Наприклад, деякі договори з іноземними державами укладали відразу двоє або навіть троє братів-Ягеллонів. Загалом можемо стверджувати, що ті ознаки залежності Великого князівства Литовського від Польщі, які реально простежити, відносились до зовнішніх, символічних атрибутів державності. І вони практично не зачіпали основ суверенітету Великого Князівства Литовського. Гострішою була проблема унії між державами. Умовою обрання Олександра королем Польщі було укладення двосторонньої угоди, якою стала Пьотрковсько-Мельникська унія 1501 р Фактично, вона передбачала об’єднання двох держав в одну, котра б мала одного монарха, один сейм і т. д. Однак цей план так і не був реалізований. У Великому князівстві Литовському довго відкладали ратифікацію унії, а у 1505 р. взагалі відмовилися її затверджувати. У результаті країни повернулися до особистої унії – того типу взаємин, який існував до 1492 г. Для Великого князівства Литовського це означало збереження статусу суверенної держави.

Ключові слова

Велике князівство Литовське, Польське королівство, Олександр Ягеллончик, Ягеллони, суверенітет, Пьотрковсько-Мельникська унія.

Бібліографія

  1. Акты Литовско-Русского государства / Подг. к изд. М. В. Довнар-Запольский. Москва: Университетская типография, 1899, вып. 1, XII+258.
  2. Зимин А. А. Россия на рубеже XV–XVI столетий. Москва: Мысль, 1982, 333.
  3. Какареко В. Монетное дело Александра Казимировича (1492–1506). Банкаўскі Веснік, 2008, сакавік, 61–68.
  4. Полное собрание русских летописей / Подг. к изд. Н. Н. Улащик и В. А. Чемерицкий. Москва: Наука, 1975, т. 32, 234.
  5. Полное собрание русских летописей / Подг. к изд. С. Н. Кистерев и Л. А. Тимошина. Москва: Языки русской культуры, 2001, т. 6, вып. 2, VIII + 446.
  6. Русская историческая библиотека / Подг. к изд. И. И. Лаппо. Санкт-Петербург: Сенатская типография, 1910, т. 27, IX+38+872+150.
  7. Сборник императорского Русского Исторического Общества / Подг. к изд. Г. Ф. Карпов. Санкт-Петербург: Типогр. Ф. Елеонского, 1882, т. 35, VI+XXII+869+88.
  8. Уляницкий В. А. Материалы для истории взаимных отношений России, Польши, Молдавии, Валахии и Турции в XIV–XVI вв. Москва: Университетская типография, 1887, VIII+244.
  9. Akta Aleksandra, króla polskiego, wielkiego księcia litewskiego i t. d. (1501–1506) / Wyd. Fr. Papée. Kraków: Nakładem PAU, 1927, XIV+623.
  10. Akta unii Polski z Litwą. 1385–1791 / Wyd. St. Kutrzeba i Wł. Semkowicz. Kraków: Nakładem PAU, 1932, LVI+570. 
  11. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie / Wyd. Z. L. Radzimiński i B. Gorczak. Lwów: Drukarnia Instytutu Stauropigiańskiego, 1888, t. 2, XXXVI+380.
  12. Codex Epistolaris Saeculi Decimi Quinti / Collectus A. Lewicki. Cracoviae: Sumptibus Academii Litterarum, 1894, t. 3, LXXX+665.
  13. Decius J. L. De Jagellonum familia. Craccoviae: Hieronymus Vietor, 1521, 34–53.
  14. Finkel L. Elekcja Zygmunta I. Sprawy dynastyi Jagiellońskiej i Unii Polsko-Litewskiej. Kraków: Akademia Umiejętności, 1910, VIII+296.
  15. Finkel L. Zjazd Jagiellonów w Lewoczy r. 1494. Lwów: Drukarnia Jakubowskiego i sp., 1914, 36.
  16. Hofmanówna H. Dekret elekcyjny króla Aleksandra z dnia 3 października 1501 roku. Przegląd Historyczny, 1913, t. 17, nr 1, 92–98.
  17. Huletsky D., Bagdonas G., Darashkevich M. Early Lithuanian half-groats 1495–1529. Kaunas, 2017, 174.
  18. Kopicki E., Tyszkiewicz J. Monety Wielkiego Księstwa Litewskiego 1387–1707; Skorowidz monet litewskich. Warszawa: Polskie Towarzystwo Numizmatyczne, 2005, 136+47.
  19. Lietuvos Metrika=Lithuanian Metrica=Литовская Метрика: Užrašymų knyga 5 (1427–1506) / Parengė E. Banionis. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993, kn. 5, 402.
  20. Lietuvos Metrika=Lithuanian Metrica=Metryka Litewska=Литовская Метрика: Užrašymų knyga 6 (1494–1506) / Parengė A. Baliulis. Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla, 2007, kn. 6, 516.
  21. Maciejewska W. Chreptowicz Jan Litawor. Polski Słownik Biograficzny. Kraków: Nakładem PAU, 1937, t. III, 440–441.
  22. Materiały do dziejów dyplomacji polskiej z lat 1486–1516 (Kodeks Zagrzebski) / Oprac. J. Garbacik. Wrocław; Warszawa; Kraków: Wydawnictwo PAN, 1966, XVII+221.
  23. Miechoviensis M. Chronica Polonorum. 2-da editio. Craccoviae: Hieronymus Vietor, 1521, 379.
  24. Pietkiewicz K. Itinerarium króla Aleksandra Jagiellończyka. 1492–1506. Warszawa: Instytut Historii PAN, 2016, 217.
  25. Pietkiewicz K. Wielkie Księstwo Litewskie pod rządami Aleksandra Jagiellończyka. Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM, 1995, 256.
  26. Stryjkowski M. Kronika Polska, Litewska, Żmódzka i wszystkiej Rusi. Warszawa: Nakład G. L. Glücksberga, 1846, t. 2, 568.
  27. Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV–XVIII wieku: spisy / Oprac. H. Lulewicz i A. Rachuba. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, 255.
  28. Vetera Monumenta Poloniae et Lithuaniae / Collectus A. Theiner. Romae: Typis Vaticanis, 1861, t. 2, XXIV+782.
  29. Volumina constitutionum / Wyd. St. Grodziski, I. Dwornicka i W. Uruszczak. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 1996, t. 1, vol. 1, 498.
  30. Wapowski B. Kroniki ... część ostatnia, czasy podługoszowskie obejmująca. Kraków: Nakładem Akademii Umiejętności, 1874, XXX+363.