Берестейський повіт до та після реформи 1565–1566 рр.: до історії адміністративно-територіальних одиниць у Великому князівстві Литовському

Олег Дзярнович
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Інститут історії Національної академії наук Білорусі (Білорусь, Мінськ),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2009.01.043

Завантажити PDF

 

Анотація

В ВКЛ до реформы 1565–1566 гг. термины «волость» и «повет» часто были синонимичны. Фактически, под поветом понимали крупную волость, центром которой был город или замок, который принадлежал государству. Фактор земельной собственности имел большое значение при формировании административно-территориальных единиц ВКЛ. Тут следует учитывать как споры о земельных владениях формирующегося шляхетского сословия, так становления института староств (государственных имений). Анализ материалов из книг Метрики ВКЛ первой половины XVI в. относительно «большого» Берестейского повета позволяет утверждать, что при территориальном совпадении и определённой синонимичности понятий «повет» и «волость», в первый термин вкладывалось именно территориальное значение, а второй имел скорее хозяйственнофискальное понимание. В случае с «дореформенным» Кобринским поветом, мы можем наблюдать и заинтересованность местного боярства-шляхты в развитии административно-территориальной структуры государства, что было также связано с политической эмансипацией шляхты перед лицом великокняжеской власти и олигархии магнатов. Всё же окончательное конституирование поветов как административно-судебно-военных единиц произошло только в результате реформы 1565–1566 гг.

 

Ключові слова

Административно-территориальные единицы, повет, волость, удел, староство, реформа 1565–1566 гг., Великое княжество Литовское.

 

Бібліографія

  1. Энцыклапедыя гісторыі Беларусі У 6 т. Мн.: БелЭн, 1993–2001.
  2. Грушевський М. Історія України-Руси. Т. V. К., 1994.
  3. Довнар-Запольский М. Ф. Берестейское староство в XVI в. // Киевские университетские известия. 1898. № 2. С. 1–33.
  4. Лаппо И. И. Великое княжество Литовское во второй половине XVI столетия. Литовско-русский повет и его сеймик. Юрьев, 1911.
  5. Леонтович Ф. Е. Очерки истории литовско-русского права (Образование территории Литовского государства). СПб., 1894.
  6. Леонтович Ф. И. Сословный тип территориально-административного состава Литовского государства и его причины. СПб, 1895.
  7. Любавский М. К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания Первого Литовского статута. М., 1892.
  8. Міхалюк Д. Памежныя спрэчкі паміж Каронай і Вялікім Княствам Літоўскім у 16–17 стст. на прыкладзе Мельніцкай і Берасцейскай земляў // Гістарычны альманах (Гародня). Т. 5, 2001. С. 23–53.
  9. Мянжынскі В., Дзярновіч А. Шляхта, іншыя землеўласнікі і землеўладальнікі ды іхныя зямельныя ўладанні ў Берасцейскім, Камянецкім і Кобрынскім паветах у другой палове XV – першай палове XVI ст. (паводле Кнігаў №№ 12–33 Метрыкі ВКЛ) // METRICIANA. Даследаванні і матэрыялы Метрыкі Вялікага Княства Літоўскага. Т. ІІІ. 2004. С. 155–179.
  10. Описание староства Берестейского 1566 г. // Документы Московского архива Министерства юстиции. Т. 1. М., 1897. С. 205–448.
  11. Сборник статей, разъясняющих польское дело по отношению к Западной России / Изд. С. Шолкович. Вильна, 1887.
  12. Спірыдонаў М. [Рецензия] Michaluk, Dorota. Ziemia mielnicka województwa podlaskiego w XVI–XVII wieku. Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne // Беларускі гістарычны агляд. 2002, снежань. Т. 9. Cш. 1–2 (16–17). С. 246–247.
  13. Улащик Н.Н. Кобринская экономия после проведения волочной померы // Ученые записки Института славяноведения АН СССР. М., 1957. Т. 15. С. 246–268.
  14. Flisiński J. Starostwo brzeskie w XVI wieku // Rocznik Bialskopodlaski. T. 5, rok 1997. S. 35–57.
  15. Halecki O. Przyłączenie Podlasia, Wołynia i Kijowszczyzny do Korony w roku 1569. Kraków, 1915.
  16. Jabłonowski A. Podlasie // Źródła dziejowe. T. XVII. Cz. 1. Warszawa, 1908; T. XVII. Cz. 2. Warszawa, 1909; Cz. 3. 1910.
  17. Jakubowski J. Mapa Wielkiego Ksiestwa Litewskiego w polowie XVI wieku. Kraków, 1928.
  18. Kamieneicki W. Chorążowie w parlamentaryzmie litewskim przed Unią Lubelską // Antemurale. IX. Romae, 1965.
  19. Kościałkowski S. Ze studiów nad dziejami ekonomji królewskich na Litwie. Wilno, 1914.
  20. Michaluk Dorota. Ziemia mielnicka województwa podlaskiego w XVI–XVII wieku. Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne. Toruń: Wydawnictwo UMK, 2002.
  21. Wawrzyńczyk A. Rozwój wielkiej własności na Podlasiu w XV i XVI w. Wrocław, 1951.
  22. Wilkiewicz–Wawrzyńczykowa A. Spory graniczne polsko-litewskie w XV–XVII w. Wilno, 1928.
  23. Wojtkowiak Z. Lithuania Transwilniensis saec. XIV–XVI. Podziały Litwy północznej w późnym średniowieczu. Poznań, 2005.
  24. Wysłouch S. «Powiat» w Statucie Litewskim 1529 r. Oraz w spisie wojska litewskiego 1528 r. // Księga pamiątkowa ku czci W. Abrahama. T. 2. Lwów, 1931.
  25. Wysłouch Seweryn. Dobra Szereszewskie. Ze studiów nad podziałem terytorjalnym W. Ks. Litewskiego przed reformą 1566–1567. Wilno, 1932.
  26. Wysłouch Seweryn. Rozwój granic i terytorjum powiatu Kobryńskiego do połowy XVI wieku. Wilno, 1930 (Odbitka z Ateneum Wileńskie. Rocznik VI, zesz. 3–4, 1929).