Федір Ольгердович, князь кобринський, ратенський та жидачівський

Станіслав Келембет
кандидат історичних наук, доцент (Україна, Кременчук),
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2017.04.146

Завантажити PDF

 

Анотація

У статті зібрано та проаналізовано нечисленні дані джерел, а також історіографію, щодо біографії литовсько-руського князя Федора Ольгердовича. Основну увагу приділено питанню про володіння Федора: їхній склад, час отримання та статус. Також на-ведено короткі дані про дітей Федора Ольгердовича.

 

Ключові слова

Велике князівство Литовське (ВКЛ), Корона Польська, король Людовік Анжуйський, Кобрин, Ратно, Любомль, Жидачів.

 

Бібліографія

  1. Археографический сборник документов, относящихся к истории Северозападной Руси. Вильна, 1867. Т. I. С. 75–84.
  2. Галицкий исторический сборник. Львов, 1860. Вып. III. Примечания, с. XCIX-C.
  3. Грушевський М. Історія України-Руси. К., 1993 [К.; Львів, 1907]. Т. IV.
  4. Довнар-Запольский М. Из истории литовско-польской борьбы за Волынь (Договоры 1366 года) // Университетские известия. Год 36. К., 1896. № 8. С. 1–13 і карта.
  5. Древний помянник Киево-Печерской лавры (конца XV и начала XVI столетия) / Сообщил С. Т. Голубев // Чтения в Историческом обществе Нестора летописца. К., 1892. Кн. 6. Приложение.
  6. Келембет С. Пом’янники (синодики) князів Чернігівської землі як історичне джерело // Сіверянський літопис. 2016. № 6. С. 25–29.
  7. Конев С. В. Синодикология. Часть II: Ростовский соборный синодик // Historical genealogy. Ekaterinburg–New York, 1995. № 6. С. 97–
  8. Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII – першої половини XIV століть. Львів, 2004.
  9. Ливонская хроника Германа Вартберга // Сборник статей и материалов по истории Прибалтийского края. Рига, 1879. Т. II.
  10. Лонгинов А. В. Князь Федор Любарт Ольгердович и его потомки князья Сангушки // Труды Виленского отделения Московского предварительного комитета по устройству в Вильне IX археологического съезда. Вильна, 1893 (також і окремою книжкою). С. 276–281.
  11. Любавский М. К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания первого литовского статута. М., 1892.
  12. Мицько І. Монастирські пом’яники про походження ктитора Унівського монастиря князя Федора Любартовича // Мицько І. Статті, написані після вигнання з Інституту українознавства НАН України. Львів, 2000.
  13. Мицько І. Монастирські пом’яники про походження ктитора Унівського монастиря князя Федора Любартовича // Мицько І. Статті, написані після вигнання з Інституту українознавства НАН України. Львів, 2000. С. 3–4.
  14. Панишко С. Ратенське князівство // Київська старовина. 2001. № 5. С. 142–158.
  15. Площанский В. М. Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV–XVIII в. и другим источникам. Вильна, 1901. Ч. 2.
  16. Полное собрание русских летописей. М., 1975. Т. XXXII.
  17. Полное собрание русских летописей. М., 2004. Т. XXV.
  18. Полное собрание русских летописей. М., 2000 [Пг., 1922]. Т. XV. Вып. 1.
  19. Поменник Введенської церкви в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври // Лаврський альманах. К., 2007. Спецвипуск 7.
  20. Столярова Л. В. Свод записей писцов, художников и переплетчиков древнерусских пергаменных кодексов XI–XIV веков. М., 2000.
  21. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej. Lwów, 1868. T. I.
  22. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. Lwów, 1887. T. I.
  23. Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie. Lwow, 1890. T. III.
  24. Bielski M. Kronika. Sanok, 1856. T. I.
  25. Codex epistolaris saeculi decimi quinti. T. I. P. 1 / Monumenta medii aevi historica res gestas Poloniae illustrantia. Kraków, 1876. T. II
  26. Codex epistolaris saeculi decimi quinti. T. II / Monumenta medii aevi historica res gestas Poloniae illustrantia. –Kraków, 1891. T. XII.
  27. Codex epistolaris Vitoldi magni ducis Lithuaniаe / Monumenta medii aevi historica res gestas Poloniae illustrantia. Cracoviae, 1882. Т. VI.
  28. Cromeri M. De origine et rebus gestis Polonorum libri XXX. – Basileae, 1555.
  29. Czuczyński A. Traktat książąt litewskich z Kazimierzem Wielkim z roku 1366 // Kwartalnik Historyczny. Lwów, 1890. Rocznik IV.
  30. Długosz J. Roczniki czyli Kroniki sławnego Królestwa Polskiego. Warszawa, 2009. Ks. 10.
  31. Gumowski M. Pieczęcie Książąt Litewskich // Ateneum Wileńskie. – Wilno, 1930. R. 7. Zeszyt 3–4. S. 710/27, tabl. VIII, рис. 53.
  32. Halecki O. Przyczynki genealogiczne do dziejów układu krewskiego // Miesięcznik Heraldyczny. 1935. № 7–8. S. 106.
  33. Monumenta Poloniae historica. Lwów, 1872. T. II.
  34. Petruszewicz A. Materyały historyczne // Przegląd archeologiczny. – Lwów, 1882. Z. I.
  35. Radziminski Z. L. Monografia XX. Sanguszków oraz innych potomków Lubarta-Fedora Olgerdowicza X. Ratneńskiego. Lwów, 1906. T. I.
  36. Radziminski Z. L. Monografia XX. Sanguszków. T. I.
  37. Scriptores rerum Prussicarum. Leipzig, 1863. Bd. 2.
  38. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1886. Т. VII.
  39. Stadnicki K. Bracia Władysława-Jagiełły Olgierdowicza króla Polski, wielkiego xięcia Litwy. Lwów, 1867. S. 241–
  40. Тęgowski J. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów. Poznań;Wroclaw, 1999. S. 62, przyp. 218.
  41. Тęgowski J. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów. Poznań;Wroclaw, 1999.50–57.
  42. Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od konca czternastego wieku. Warszawa, 1895.
  43. Wolff J. O kniaziach Kobryńskich; Radzimiński Z. L. Dodatkowe uwagi do rozprawy powyższej // Rozprawy i sprawozdania z posiedzeń Wydziału historyczno-filozoficznego Akademii Umiejętności. Kraków, 1884. T. XVII.