КЕРАМІЧНИЙ КОМПЛЕКС ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІІІ –
ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XV ст.
З ДОСЛІДЖЕНЬ У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ

Павло НЕЧИТАЙЛО
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Державне підприємство "Науково-дослідний центр “Охоронна археологічна служба” Інституту археології НАНУ"
(Україна, Кам’янець-Подільський), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6849-2705

Олена ОНОГДА
кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця,
Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал"
(Україна, Київ), Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5033-4178

DOI: https://doi.org/10.15407/ul2021.06.136

Завантажити PDF

Анотація

Стаття присвячена аналізу керамічного комплексу та фрагментів будівель з Кам’янця-Подільського та введенню його результатів до наукового обігу. Кераміку золодтоординського часу та литовської доби почали системно досліджувати відносно недавно. Тож пам’ятка із Кам’янця допомагає поглибленню знань про цей період історії України та Східної Європи.
Комплекс виявлено під час археологічних досліджень на пл. Польський ринок. Дослідники зафіксували фрагментарно збережені частини підземних та наземних споруд, а також знайшли колекцію побутових предметів другої половини ХІІІ–XV ст. Нижня межа визначена за знахідкою глиняних "вальків" у одній із ям, що дозволяє провести аналогії з технологіями будівництва Золотої Орди, а також знахідками монет і фрагментів кримських поліхромних чаш. Верхня межа пов’язана із часом побутування окремих груп посуду й монетами європейської чеканки.
Керамічний комплекс пам’ятки являє собою цікавий феномен, в якому проявляються взаємовпливи різних традицій гончарства: як у часі, так і у просторі. Виділено основні групи кераміки за технологічними ознаками, що пов’язані як із місцевими, так і зовнішніми факторами впливу, а також типи за морфологією та асортимент найпоширенішого посуду. Типологічна строкатість комплексу засвідчує бурхливість історичних процесів, які відбувались у житті Кам’янця-Подільського золотоординського часу та литовської доби й, вочевидь, потребує подальших досліджень.

Ключові слова

Кам’янець-Подільський, споруда, кераміка, горщик, профіль вінець, асортимент посуду, золотоординський час, литовська доба, друга половина ХІІІ – перша половина XV ст.

Бібліографія

  1. Абызова Е. Н., Бырня П. П., Нудельман А. А. Древности Старого Орхея. Молдавский период. Кишинев: Штиинца, 1982, 99.
  2. Археологія і давня історія України / Редкол.: Скорий С. (голов. ред.) та ін. Київ: Ін-т археології НАН України, 2018, вип. 4 (29), 484.
  3. Бардецький А. Б., Прищепа Б. А. Особливості волинських керамічних комплексів другої половини ХІІІ – першої половини ХІV ст. За матеріалами досліджень поселення в ур. Гнідавська Гірка поблизу Луцька. Археологія і давня історія України. 2018, вип. 4 (29), 98–109. doi: https://doi.org/10.37445/adiu.2018.04.03
  4. Беляева С. А. Южнорусские земли во второй половине XIII–XIV вв. (По материалам археологических исследований). Київ, Наукова думка, 1982, 120.
  5. Бобринский А. А. Гончарство Восточной Европы: Источники и методы изучения. Москва: Наука, 1978, 273.
  6. Болтанюк П. А. Археологічна розвідка по вулиці П’ятницькій, 10 в м. Кам’янці-Подільському. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. 2012, т. 22, 206–220.
  7. Ващук Д. П., Старенький І. О. Кам’янець-Подільський за правління Коріатовичів – мовою сучасних археологічних знахідок. Україна в центрально-східній Європі. 2018, вип. 18, 375–398.
  8. Ващук Д. П., Старенький І. О. До історії повсякдення міщан Кам’янця-Подільського другої половини ХІІІ – початку XV ст. (За матеріалами археологічних досліджень по вул. Татарській, 17/1). Academia. Terra Historiae. Студії на пошану Валерія Смолія. 2020, кн. 1, 199–210.
  9. Веремейчик Е. Поселение «Пойма» около Шестовицы близ Чернигова. Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-східної Європи: зб. наук. пр., присв. 1100-літтю першої літописної згадки про Чернігів. Чернігів, 2007, 366–379.
  10. Веретюшкин Р. С. Керамика средневекового Рыльска золотоордынской эпохи. Российская археология. 2005, № 4, 159–167.
  11. Виногродская Л. И. Некоторые типы керамики Чернигово-Сиверской земли второй половины ХІІІ–ХV в. Проблемы археологии Южной Руси : матер. ист.-археол. семинара «Чернигов и его округа в ІХ–ХІІІ вв.». Чернигов, 1990, 96–99.
  12. Виногродська Л. І. До питання про хронологію середньовічної кераміки з Новгорода-Сіверського. Археологія. 1988, вип. 61, 47–57.
  13. Виногродська Л. І. Замки ХІІІ–ХV ст. на Побужжі (фортифікація та матеріальна культура). Дьнєслово: збірка праць на пошану дійсного члена Національної академії наук України Петра Петровича Толочка з нагоди його 70-річчя. Київ, 2008, 335–342.
  14. Винокур І. С., Петров М. Б. Про час заснування Кам’янця-Подільського: Дискусійний аспект. Краєзнавство. 1999, № 1–4, 10–23.
  15. Винокур І. С., Петров М. Б. Кам’янець-Подільський кінця XII – початку XIII ст. за писемними та археологічними джерелами. Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність: зб. наук. пр. за підсумками міжнар. наук.-практ. конф. Кам’янець-Подільський, 2004, 3–14.
  16. Возний І. Історико-культурний розвиток населення межиріччя верхнього Сірету та середнього Дністра в Х–ХІV ст.: Ч. 1. Поселення. Київ; Чернівці: Золоті литаври, 2009, 592.
  17. Гупало В. Д. Трансформация древнерусских традиций моделирования керамики во ІІ пол. ХІІІ–ХV вв. Garncarstwo i kaflarstwo na ziemiach polskich od poznego sredniowiecza do czasow wspolczesnych: Materialy z konferencji, Rzeszow, 21-23.IX.1993. Rzeshow, 1994, 185–190.
  18. Дзембас О. Основні результати історично-археологічного дослідження пам’ятки архітектури національного значення «Невицький замок» на 2011 рік. Портал археології Закарпаття.
    URL: http://archaeology.com.ua/?p=1463&fbclid=IwAR3upfFaImYyUFKefhk55znRqw6aC_TXz2uU8MZnrYjov7irQRlD67JSukY.
  19. Егоров В. Л. Жилища Нового Сарая (по материалам исследований 1959–1965 гг.). Поволжье в средние века. Москва, 1970, 172–193.
  20. Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва ХІІІ – середини ХVІ ст. (Історико-топографічні нариси). Київ: Інститут археології НАН України, 1996, 272.
  21. Івакін Г. Ю., Балакін С. А. Деякі підсумки археологічних досліджень на території Києво-Печерської Лаври у 2000 р. Могилянські читання 2000: зб. наук. пр. Київ, 2001, 126–135.
  22. Капустін К. М. Археологічні пам’ятки Середньої Наддніпрянщини середини ХІІІXV ст. (За матеріалами розвідок кінця 1940-х початку 1980-х рр.). Археологія. 2011, № 4, 119–127.
  23. Козырь И. А., Боровик Т. Д. Поливная керамика Торговицкого археологического комплекса периода Золотой Орды. Поливная керамика Средиземноморья и Причерноморья X–XVIII вв. Казань; Кишинев, 2017, т. 2, 335–352.
  24. Кравченко А. А. Жилые комплексы золотоордынского Белгорода. Материалы по археологии Северного Причерноморья. 1976, вып. 8, 131–143.
  25. Кучера М. П. Середньовічне городище біля с. Сокільці на Південному Бузі. Археологія. 1965, вип. ХІХ, 201–214.
  26. Кучера М. П. Про одну групу середньовічної кераміки на території УРСР. Слов’яно-руські старожитності. Київ, 1969, 174–181.
  27. Левко О. Н. Методика изучения позднесредневековой керамики Витебска. Древности Белоруссии и Литвы. Минск, 1982, 129–137.
  28. Левко О. Н. Профилировка и орнаментика керамики ХІІ–ХV вв. Северо-восточной Белоруссии. Древнерусское государство и славяне: мат-лы симпозиума, посвящ. 1500-летию Киева. Минск, 1983, 79–81.
  29. Малевская М. В. К вопросу о керамике Галицкой земли ХІІ–ХІІІ вв. Краткие сообщения Института археологии АН СССР. 1969, вып. 120, 3–14.
  30. Нагнибіда Р., Шевченко Д. Нові археологічні матеріали за результатами архітектурно-археологічного нагляду та археологічних досліджень у 2004–2010 роках на території НІАЗ "Кам’янець". Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2012, вип. 16, 353–366.
  31. Нечитайло П. О. Керамічні вироби з розкопок закритого комплексу кінця XVII ст. у Кам’янці-Подільському (Польський ринок, яма 2). Археологія і давня історія України. 2018, вип. 4 (29), 254268.
  32. Омельченко Ю. А., Тесленко І. Б., Чміль Л. В. Українська наддніпрянська кераміка ХІV–XVІІІ ст. (Методичні рекомендації). Київ, Міністерство культури України, Нац. музей історії України, Київський держ. університет ім. Т. Шевченка, 1994, 50.
  33. Оногда О. В. До питання про своєрідну групу кераміки післямонгольського часу. Маґістеріум. 2007, вип. 27, 70–74.
  34. Оногда О. В. Комплекс із полив’яною керамікою другої половини ХV першої половини ХVІ ст. (За матеріалами розкопок Старого арсеналу в Києві). Археологія і давня історія України. 2018, вип. 4 (29), 246–253.
  35. Оногда О. В., Чекановський А. А., Чміль Л. В. Підсумки, проблеми і перспективи вивчення кераміки Середньої Наддніпрянщини ІІ-ї половини ХІІІ–ХVІІІ ст. Археологія і давня історія України. 2010, вип. 1, 446–453.
  36. Петрашенко В. А. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка). Киев: Институт археологии НАН Украины, 2005, 264.
  37. Пламеницька О., Пламеницька Є. Кам’янець-Подільський місто на периферії Римської імперії: Найдавніша урбаністична структура і фортифікації. Пам’ятки України. Історія та культура, 1999, № 4, 1–80.
  38. Смирнов Г. Д. Заселение романизованными племенами Пруто-Днестровского междуречья в свете археологических материалов. Материалы и исследования по археологии Юго-Запада СССР и Румынской народной республики. 1960, вып. ІІІ, 309–316.
  39. Старенький І. О., Болтанюк П. А., Левінзон Є. Ю. Керамічний комплекс з гончарного горна середини XV початку XVI ст. з Кам’янця-Подільського. Археологія і давня історія України. 2018, вип. 4 (29), 230–240.
  40. Тельнов Н. П., Рябой Т. Ф. Золотоордынский город у с. Костешты в Молдавии. Stratum Plus. 2000, № 5, 108–118.
  41. Терський С. Лучеськ ХXV ст. Львів: Видавництво національного університету "Львівська політехніка", 2006, 252.
  42. Тимощук Б. О. Давньоруська Буковина (Х – перша половина ХІV ст.). Київ: Наукова думка, 1982, 207.
  43. Томашевський А. П. Райковецький археологічний комплекс та перспективи сучасних науково-інформаційних підходів. Науковий збірник "Велика Волинь": Бердичівська земля в контексті історії України. Житомир, 1999, вип. 19, 57–61.
  44. Хынку И. Г. К вопросу о средневековой керамике Молдавии (по данным раскопок 1957 г. на поселении Лукашевка V, Оргеевского района МССР). Материалы по археологии Северного Причерноморья. 1959, вып. ІІ, 80–95.
  45. Шкурко С. К. Археологічна карта міста Кам’янця-Подільського (за матеріалами досліджень 1952–1974 рр.). Кам’янець-Подільський: ПП "Медобори2006", 2017, 120.
  46. Baltramiejūnaitė D. XIIIXIV amžiaus Kernavės keramika. Lituanistika. 2016, t. 17, 112–141. doi: https://doi.org/10.15388/ArchLit.2016.17.10686
  47. Batariuc P.-V. Din nou despre ceramica cenuşie de la Suceava. Arheologia Moldovei. 2002, vol. XXV, 219–235. doi: https://doi.org/10.11588/amold.2002.0.31764
  48. Busuioc E. Ceramica locala de uz casnic din secolul al XIV-lea de la Suceava. Studii si cercetari de istorie veche. 1964, vol. XV, 85–102.
  49. Diaconu G. Consideraţii asupra ceramicii descoperite la Cetatea Şcheia-Suceava. Materiale şi cercetări arheologice, 1959, № 6, 925–933. doi: https://doi.org/10.3406/mcarh.1959.1260
  50. Kajzer L. Sriedniowieczny drewniany dwor obronny w Orlowie nad Bzura. Slavia Antiqua. 1989, vol. XXXII, 241–290.
  51. Kruppe J. Studia nad ceramiką XIV wieku ze Starego Miasta w Warszawie. Wroclaw: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk – Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1961, 232.
  52. Kruppe J. Garncarstwo poznosredniowieczne w Polsce. Wroclaw: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk – Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1968, czesc 2: Karty katalogowe, 78.
  53. Petrauskas G. Prie Lietuvos valstybes susidarymo klausimo sugriztant: Laidojimo paprociu aspektas. Res Humanitariae. 2015, vol. XIII, 114–136. doi: https://doi.org/10.15181/rh.v17i1.1153
  54. Postica G. Orheiul Vechi: Cercetari arheologice 1996–2001. Iasi: Editura universitatii "Alexandru Ioan Cuza", 2006, 376.
  55. Rzeznik P. Lokalne i ponadregionalne akcenty przemian ceramiki w XIII-wiecznym Wroclawiu. Mediaevalia Archaeologica. 1999, № 1, 125–136.
  56. Spinei V. Universa Valachica: Romanii in contextul politic international de la inceputul mileniuli al II-lea. Chisinau: Cartdidact, 2006, 780.
  57. Starski M. Puck i Lębork. Dwa warianty kształtowania się wytwórczości garncarskiej w małych miastach Pomorza Gdańskiego w późnym średniowieczu. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. 2019, vol. 67, 399–414. doi: https://doi.org/10.23858/KHKM67.2019.4.001
  58. Urbanavicius A., Urbanaviciene S. Archeologiniai tyrimai. Obeliu kapinynas. Lietuvos archeologija. 1977, № 6, 9–63.